Наші статті
1

Геній чи нездара? Що залишила після себе Валерія Гонтарева 

11/04/2017
Геній чи нездара? Що залишила після себе Валерія Гонтарева 

Чи все з обіцяного зробила Валерія Гонтарева на посаді голови НБУ

Голова НБУ заявила, що реформи вона провела. Проте чи так це насправді, – Корупція Інфо

Популярне: "Боже, скільки крові": Вчителька до втрати свідомості побила дитину в шкільному туалеті.

Сьогодні голова Національного банку Валерія Гонтарева заявила про відставку та подала відповідну заяву президенту України Петру Порошенку. Її каденція закінчиться найпізніше 10 травня поточного року. Існує велика ймовірність, що Верховна Рада проголосує за її дострокову відставку.

Під час брифінгу Гонтарева підбила підсумки своєї трирічної роботи та назвала свої основні досягнення на посаді очільниці центрального банку: макроекономічна стабільність, реформа банківського сектору та переформатування роботи самого НБУ.

НВ Бізнес підбиває підсумки того, що вдалося втілити Гонтаревій, першій і поки єдиній жінці на посаді голови центробанку, і за які такі дії чи бездіяльність її дійсно слід критикувати.

Першим досягненням у самому НБУ вважають макрофінансову стабільність. Гонтарева, як і решта реформаторів-технократів, прийшла до влади у час найбільшої дестабілізації, і отримала від політиків карт-бланш на проведення реформ. Завдяки чому їй вдалося проштовхнути режим гнучкого курсоутворення національної валюти.

Про те, що штучне утримання гривні за рахунок резервів у перспективі негативно позначиться на макроекономічних показниках, говорили провідні економісти та урядовці не один рік. Але далі політичних заяв ніхто із представників влади не просувався. Адже курс нацвалюти завжди був інструментом впливу на електорат перед виборами. За так звані «стабільні» 2010-2013 рр. команда президента Януковича витратила на утримання «курсу 8» 14 млрд грн.

Національний банк відмовився від політики таргетування обмінного курсу. Ціллю для впливу центрального банка став рівень інфляції. Жорстка монетарна політика дозволила не друкувати гроші, а отже Україна уникла гіперінфляції.

«Це допомогло очищенню банківської системи, уповільненню зростанню цін, а також стимулювало уряд проводити більш стриману бюджетну політику», – каже керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. У результаті це дозволило стабілізувати курс гривні та зменшити його коливання.

З іншого боку, така макроекономічна політика має на увазі і стриману кредитну політику, що не дає поштовху для розвитку самої економіки. Тож є у політики інфляційного таргетування і противники. Також, законодавчо досі передбачено, що основним завданням НБУ лишається курсова стабільність, цю норму в Конституції досі не змінили. А отже обрана Нацбанком стратегія, якою б правильною вона не була, суперечить українському законодавству, на чому теж часто наголошують противники теперішньої команди Нацбанку.

Друга не менш важлива реформа НБУ – очищення банківського сектору. Вона ж і найбільш скандальна. Українська банківська система нараховувала більше 180 банків. Декілька десятків із них не займалися банківською діяльністю, а служили «кишенею» для бізнесменів та служили конвертаційними центрами для відмивання грошей.

«Ніколи вже банківська система не буде такою, як була. Всі нежиттєздатні банки, які не мали капіталу, стратегії, заробляли на схемах – всі пішли з ринку з допомогою керівництва», – каже директор КУА Фінекс-Капітал Ігор Когут.

Проблемні фінустанови, як правило, «пилососили» кошти у населення за високими відсотковими ставками, чим викривляли конкуренцію на ринку, що у підсумку призводило до завищення кредитних ставок. При цьому гроші населення направлялися не на фінансування розвитку реальних секторів економіки, а на вирішення фінансових проблем великого бізнесу. Більшість українських олігархів таким чином втратили свої кептивні активи.

Окрім того, НБУ завершив добу неконтрольованої роздачі рефінансування, під які надавали неліквідне заставне майно. Нацбанк також назвав найбільших боржників, які мали часто необмежений доступ до кредитів рефінансування, і не повернули його після банкрутства фінустанов – ними також виявилися українські олігархи. Таким чином НБУ часів Гонтаревої виявився єдиним державним органом, який зайнявся деолігархізацією економіки.

З іншого боку, система видачі рефінансу досі лишається не прозорою. Частину раніше виданої допомоги, у тому числі і за часів Гонтаревої, банкіри вивели за кордон. І фінансовий моніторинг НБУ виявився недостатньо хорошим, аби такі операції попередити.

Та й саме очищення банківської системи відбувалося місцями неефективно. З одного боку часто спостерігалося зволікання чи порушення «правил гри» на користь певних гравців. Що, як каже Паращій, могло коштувати бюджету значних коштів, а також понизити довіру до процесу очищення.

З іншого боку, деякі банки, переважно пов’язані з так званою «сім’єю» Януковича, «пішли» з ринку маючи хороші фінансові показники. Часто НБУ, називаючи банк неплатоспроможним, виводив із ринку фінустанови абсолютно ліквідні, але які порушували інші вимоги регулятора, наприклад, відмовлялися розкривати структуру власності. У результаті НБУ отримав сотні судових позовів.

Третім досягненням і НБУ й опитані експерти називають посилення інституційної незалежності регулятора та його внутрішню реформу. «Гонтарева зробила НБУ незалежним, чого раніше центральний банк не мав. І це, в тому числі, менше залежності від президента. І менша залежність від самого керівника НБУ», – каже координатор громадянської платформи Нова Країна Тарас Козак.

Впровадження системи прийняття колегіальних рішень суттєво зменшує ризики хабарництва в НБУ та унеможливлює одноосібне прийняття рішення щодо валютного курсу, надання кредитів рефінансування чи видачу дозволу на придбання банку.

А найбільшим провалом Гонтаревої та її команди в останні три роки експерти одноголосно називають відсутність валютної лібералізації. Національний банк жорстко прив’язав заходи, направлені на зняття валютних обмежень, до макроекономічних показників та частоти видачі траншів від Міжнародного валютного фонду. І хоча така консервативність дозволяє утримувати стабільність на валютному ринку, у більш строковій перспективі, вона вже показала свій негативний вплив на рівень розвитку економіки та приплив іноземних інвестицій.

«Це концентраційний табір для гривні. Відтік капіталу це саме наслідок жорсткого валютного регулювання. І це дуже великий провал в її [Гонтаревої] політиці. Сьогодні весь бізнес змушений мати свої офшори, бо українські бізнесмени не можуть працювати на зовнішніх ринках інакше. Ми зараз у гірших умовах, ніж були до 2014 року», – каже Козак.


Коментарі

X