Держслужбовці вже цьогоріч мають отримувати вищу зарплату – від 3,5 тис. грн. Чи допоможе це у боротьбі з хабарництвом, розповідає міністр Кабміну Олександр Саєнко
Олександр Саєнко – міністр Кабінету міністрів. До цього очолював Секретаріат Голови Верховної Ради, був помічником-консультантом чинного прем’єра Володимира Гройсмана, ще раніше – радником міністра регіонального розвитку та ЖКГ, також працював у низці інших державних структур. На цю посаду в Кабмін призначений рівно рік назад, 14 квітня 2016-го, -пердає Корупція Інфо

Популярне: ТЕРМІНОВО! Страшне ДТП з поїздом у Києві! ВІД побаченого кров холоне в жилах (ФОТО 21+)

 

У інтерв’ю НВ Саєнко підбиває підсумки роботи року чинного складу Кабінету міністрів та розповідає, які реформи вдалося розпочати в Україні за цей рік, а які – ні, та пояснює, чому. 

– На якому етапі зараз знаходиться реформа державної служби та які зміни вона передбачає?

– Важливою новелою у законі про держслужбу є запровадження конкурсного порядку відбору на всі вищі керівні посади державної служби в країні. Це достатньо резонансна ідея, адже кілька років тому ми навіть не могли про це говорити.

Друге питання – розмежування політичних та адміністративних посад. Міністр має відповідати за конкретний політичний напрямок, за формування політики, політичні рішення. Поряд з цим, запроваджується інститут ефективних менеджерів в міністерстві – державні секретарі, який фокусується на адміністративних та організаційних питаннях. 2016 рік був дуже важливий з точки зору набуття певної інституційної спроможності системи, тому що часу до впровадження цих та інших змін ми багато років декларували реформу державного управління, як пріоритет, водночас не мали жодного органу влади і політичного лідера цього процесу.

В цьому плані 2016 рік був досить успішним – Урядом схвалена є стратегія реформи державного управління та концепція запровадження посад фахівців з питань реформ. Положення цих документів узгодили із європейською стороною, наші пропозиції були схвально сприйняті міжнародною спільнотою та громадськістю. Це стало, зокрема, підставою для укладення відповідної угоди про фінансування цієї реформи з ЄС, яка почала діяти з цього року.

Ми не можемо підвищити заробітну плату в системі, яка ще не реформована
– Скільки коштуватиме ця реформа?

– Коли ми прораховували реалізацію стратегії реформи держуправління, орієнтовні витрати розраховували на рівні 5 млрд грн. Але якщо ми говоримо про підвищення зарплат для держслужбовців, нам також потрібен певний бюджет і на це. Але підвищення зарплатні ми можемо реалізувати тільки паралельно з підвищенням ефективності самої системи. Ми не можемо підвищити заробітну плату в системі, яка ще не реформована. Водночас, без ринкових умов оплати праці важко залучити на держслужбу якісних професіоналів. Якщо держава не є привабливим роботодавцем, це велика проблема для інших реформ. Адже неможливо реалізувати будь-яку галузеву реформу на неефективно працюючий апарат.

– Ця реформа має розділити такі поняття як політик та чиновник. Які категорії не мають бути прираховані до держслужбовців?

– Апріорі є органи та посадові особи, які мають спеціальний порядок відбору на призначення. Це народні депутати, міністри, і ще цілий ряд таких посад – судді, службовці Нацбанку тощо. Тобто посади, не пов'язані з реалізацією політики відповідних завдань і функцій держави. Вони, мають особливий порядок добору, призначення, оцінювання.

– Державним службовцям не можна буде займатися політичною агітацією, так? Що передбачається за порушення цієї норми?

– Цим питанням опікується НАЗК. Дійсно, держаний службовець має бути максимально нейтральним і об'єктивно виконувати свої завдання. Якщо ж державний службовець бачить себе в політиці, він має йти в політику. Якщо він порушує вимоги закону по державну службу, в нас є національне агентство державної служби, яке проводить відповідне службове розслідування за порушення цих норм, і НАЗК, яке оцінює конфлікт інтересів.


– Зарплати мають підвищити одразу для всіх категорій держслужбовців? На скільки?

– Загалом Для всіх. Водночас вже у 2017 році заклали в бюджет 300 млн грн, які підуть на перший етап підвищення зарплат для держслужбовців. За два-три роки ми зможемо поступово підвищити всі зарплати. Але важливо, щоб це відбулося у вже реформованих міністерствах, а людей залучали через відповідні позорі конкурси.

Щодо сум – згідно Закону ми маємо вийти до мінімального розміру посадового окладу на найнижчому рівні, не менше ніж два прожиткових мінімуми. Від цього мінімуму відштовхуватимемося у формуванні ієрархії зарплат. У 2017 році Уряд представить повноцінну концепцію реформи оплати праці.

– Через низькі зарплати на держслужбі люди часто змушені вдаватися до того, аби вижити будь-якою ціною. Тому багато хто бере хабарі – бо треба якось заробляти. Чи дозволить підвищення зарплат викорінити це явище?

– Я думаю, це є лише одним з інструментів боротьби з корупцією. Поряд з цим держава має поступово відмовлятися від невластивих їй функцій – наприклад, зменшувати вплив державних чиновників на ті чи інші процеси, запроваджувати прозорі процедури. Ви знаєте, що на сьогодні вже більшість реєстрів працюють відкрито і прозоро.

– А як щодо такого явища, як так зване кумівство? Коли у певних структурах під час прийняття на роботу надають перевагу родичам або близьким знайомим?

– Минулого року була запроваджена дуже важлива норма – виключно конкурсний порядок на всі посади державної служби. Раніше ж використовувалися різні інструменти потрапляння на держслужбу – кадровий резерв, стажування, атестація, навіть був цілий перелік посад, призначення на які могли відбуватися без конкурсу. Це дозволить максимально об'єктивно і прозоро підійти до відбору кандидатів. З іншого боку, сьогодні, на жаль, ми дуже часто відчуваємо брак професійних, якісних кандидатів, особливо на посади нижчого рівня. Тут питання в тому, що ми маємо створювати конкурентні умови.

– До розмови про прозорість процесів: чому, на вашу думку, маємо такі проблеми із реєстром електронних декларацій? Це випадковість?

– Гадаю, тут є декілька проблем. По-перше, сама модель, яка закладена у законі, не є ідеальною. Чотири члени національного агентства, які не можуть знайти консенсусу всередині, цими діями призводять до певної некерованості самого агентства. Друге – є багато питань до професійних якостей керівництва цього агентства. Орган працює вже більше року, але ми з перебоями запускали систему у вересні 2016-го, проблемно підійшли до декларування 1 квітня цьогоріч. І це був один з ключових челенджів: тисячі державних службовців мають декларуватись, але не можуть зайти на сайт, а за неподання декларації вчасно – треба відповідати по закону аж до кримінальної відповідальності.

За два-три роки ми зможемо поступово підвищити всі зарплати
Має бути людина, повністю відповідальна за ефективне функціонування системи. Якщо вона не справляється зі своїми обов'язками, мають бути дієві інструменти, щоб цю людину замінити. Ця модель закладена в змінах до закону, який регулює діяльність НАЗК. Зараз абсолютно відсутній будь-який вплив Кабміну на цей орган. Кабмін не може звільнити керівника НАЗК, ми по суті втратили контроль над керованістю цього агентства. З іншого боку, неефективна діяльність НАЗК має згубний вплив на цілий корпус держслужбовців. І ми не можемо нічого з цим зробити.

– На які ще структури Кабмін не має впливу, хоча і хотілося би там щось змінити?

– Достатньо нелегка ситуація у Фонді державного майна. Там теж планується зміна керівництва. Фонд держмайна регулюється окремим законом. І рішення щодо призначення і звільнення приймає не уряд, це схвалюється парламентом.

– Як ви співпрацюєте з НАБУ? Нещодавно туди обирали аудитора від Кабміну.

– З урахуванням всіх резонансних інформацій навколо НАБУ, кандидатура до аудиторського комітету має бути обраною об’єктивно і прозоро, вона ні в кого не має викликати сумнівів. Ми розпочали процес консультації з громадськістю, щоб дійсно обрати найкращу кандидатуру, яка буде сприйнята і експертним середовищем, і громадськістю, будемо мати відповідні дискусії на Уряді.

– Є якісь прізвища, хто би це міг бути?

– Громадські організації надали нам близько двадцяти кандидатур. Я думаю, спільно з Мінюстом ми зараз почнемо співбесіди і консультації. Це і міжнародні експерти, і ті, хто працює суто в українських установах. Загалом же, не так багато людей в Україні повністю відповідають всім цим критеріям. Але вони є – і в Україні, і за кордоном.

– Ще нещодавно Кабмін призначав громадську раду при НАЗК. За якими критеріями ви набирали туди людей?

– Громадську раду формували відповідно до порядку, який був затверджений Кабміном. Цим займалося керівництво НАЗК і апарат НАЗК. Уряд зі свого боку лише затверджував ці положення. Там був непоганий конкурс з боку громадських організацій щодо участі. Наскільки я знаю, жодних зауважень стосовно прозорості цього процесу не було.


– Цими днями чинний Кабмін відзначає рік своєї роботи. Чи можете ви якось підсумувати, що вдалося за цей час зробити, а що ні, й чому?

– Україна до цього ще не мала належного досвіду реформування одночасно у стількох сферах. У деяких і взагалі був відсутній досвід, як рухатися, в яку саме сторону. Тому минулий рік став значущим у багатьох речах. Зокрема, всі закупівлі перейшли на систему Прозоро. Це був потужний антикорупційний крок. З 1 травня минулого року були встановлені ринкові ціни на газ. Це унеможливило корупцію у газовій сфері, коли десятки мільярдів дотацій йшли на якісь сумнівні схеми і трюки зі змішуванням із так званим «дешевим газом». Це дуже важливий крок – зараз ми дійсно маємо прибуткову державну компанію, і вже більше року як ми відмовилися від російського газу.

За минулий рік ми зрушили вперед у медичній реформі – підготували пакет законодавчих змін, аби фінансування пішло на надання якісних медичних послуг, а не просто на утримання медичних закладів. В бюджеті 2017 року ми заклали ініціативу щодо створення кардіоцентрів у регіонах, поряд із програмою «Доступні ліки» – це важливий крок у боротьбі з серцево-судинними захворюваннями.

Децентралізація – також важливий процес. Мені здається, що це одна з ключових і найбільш успішних реформ. Бюджети міст зростають на 40%, іноді до 70-80%, відповідні кошти інвестуються в місцеву інфраструктуру. Сьогодні, коли міський чи сільський голова не очікує, поки з Києва йому напишуть бюджет, і він особисто ходить із цим бюджетом у область, в район, у Київ щось випрошувати, а коли має власну дохідну базу, сам впливає на рівень місцевих податків, він зацікавлений в тому, аби вивести із тіні місцеву економіку, місцевий бізнес. Бо розуміє, що доходи залишаються в місцевому бюджеті.

Непогано підійшли до реформи митниці – уже є більш-менш визначена модель. Митниця як структура має колосальний ресурс. Маємо приклад, коли групу митників відправили на перевірку на митницю в Одесу. За тиждень ця група виконала місячний план по митниці – за один день зібрала понад 300 млн грн. Подальша реформа митниці зараз є дуже важливою. Зараз хочемо інвестувати, наприклад, у закупівлю сканерів, у облаштування пунктів огляду, впровадити підходи для автоматичного встановлення митної вартості товарів. У серпні 2016 року з’явилося таке поняття як єдине митне вікно, коли всі необхідні контролюючі органи перевіряють підприємця одночасно, замість кількох обходів – лише одна перевірка з відеофіксацією.

Неефективна діяльність НАЗК має згубний вплив на цілий корпус держслужбовців. І ми не можемо нічого з цим зробити
Непогано почали рухатися у напрямку дерегуляції. Звичайно, за кожною ліцензією, за кожною довідкою стоять чиїсь інтереси, але, тим не менш, ми піднялися.

– А як щодо судової реформи? Там навіть і не починалася реформа, хоча суд – інстанція, яка у деяких випадках може перекреслити своїм рішенням все, що робилося до того.

– Останню крапку у всіх спорах і процесах може поставити лише суд. Ми маємо повністю розраховувати, що він буде об'єктивним, стане на бік справедливості – це надзвичайно важливо і з точки зору нормального сприйняття змін у суспільстві, і з точки зору залучення міжнародних інвесторів, і з точки зору бізнес-клімату. Тому дійсно, хоча Кабмін напряму не дотичний до реформи судів, я дуже розраховую, що Україні вдасться побудувати ефективну систему правосуддя. Звичайно, ми співпрацюємо з усіма судовим органами і робимо свою частину роботи. Особисто для мене це має бути одна з ключових реформ для відновлення довіри до влади і до всієї системи.

Почались також і зрушення у напрямку ремонту доріг, адже їх зношеність була колосальною. Цього року ми плануємо інвестувати 30-35 млрд грн саме на ремонт доріг.

– Про які саме дороги ви говорите? У якомусь конкретному населеному пункті, чи якісь окремо взяті траси? Тому що в Києві поки що не надто помітно, аби щось капітально ремонтувалося.

– Близько 95% українських доріг у зношеному стані. Ця тема була завжди пов'язана з якимись корупційними речами, де фігурували місцеві автодори, фірми-підрядники та інші. А тому важко говорити про якісь яскраві успіхи вже через чотири місяці з початку цього року. Головне, що цією проблемою влада почала займатись.

Водночас є різні дороги за частину з яких відповідає місцеве самоврядування. Зараз у багатьох місцях тільки починається робота після зими. Сподіваюся на позитивний ефект і уже влітку. Нормальні дороги – це, також і серйозний поштовх для розвитку економіки. Адже одразу включаються суміжні галузі: цемент, підрядні роботи, бітум. Тобто закручуються цілі економічні процеси.

Взагалі треба розуміти, що реформи, якщо вони справжні, а не показові, робляться не за один день. За рік роботи уряд заклав лише фундамент, який дозволить продовжити реформи. і тому більшість людей ще не відчувають змін. Ми налаштовані робити реальні якісні речі, що потребують часу, але результат яких буде також реальним і відчутним для кожного.