Корупція у вищих колах влади, масовий підкуп членів Центрвиборчкому, відставка уряду Арсенія Яценюка, публікація електронних декларацій і записи нардепа Олександра Онищенка – чим закінчилися головні політичні скандали року.
Незважаючи на те, що українські політики, на відміну від європейських, не бояться конфліктів і вкрай рідко втрачають через них посади, 2016 рік став кульмінацією публічних скандалів довкола чиновників, повідомляє Корупція. Інфо
Ще одна українська риса: всі вони супроводжуються корупцією, яку або не розслідують, або заговорюють штучними інформаційними вкиданнями.
Перший постмайданний Кабмін потримався в кріслах сумарно більше двох років. Незважаючи на те, що експерти пророкували відставку «кулі в лоб» мало не з першого дня призначення через посилення конфлікту з президентом, піти у відставку Арсенія Яценюка довелося з інших причин.
Лютий почався для українців з гучної заяви міністра економічного розвитку і одного з найпомітніших «технократів-реформаторів» Кабміну Айвараса Абромавичуса.
«Я відмовляюся працювати в такій системі. Ні я, ні моя команда не готові служити прикриттям для поновлення старих і створення нових схем в інтересах окремих політичних і бізнес-гравців», – заявив він.
Але найголовнішим була не стільки сама відставка самого міністра, скільки пряме звинувачення соратника президента Порошенко Ігоря Кононенка в контролі над корупційними потоками в державних підприємствах. До того ж Кононенко намагався призначити заступником Абромавічюса Андрія Пасічника, який повинен був відповідати за все держпідприємства нафтогазової галузі.
Арсеній Яценюк тримав удар до останнього: повернув до Кабміну міністрів, що пішли у відставку раніше, перекидав відповідальність за викриття Абромавічюса на Банкову і проводив регулярні "п'ятихвилинки з прем'єром" в Youtube. Не допомогло. 10 квітня прем'єр пішов у відставку.
Станом на кінець 2016 року, після безрезультатної перевірки звинувачень Абромавічюса в НАБУ, Кононенко не тільки не постраждав, а став заступником голови фракції БПП у Верховній Раді. Його протеже Пасічник, незважаючи на гучний скандал, після відставки уряду Яценюка став першим заступником гендиректора компанії «Укртранснафта».
Правда, поки чиновнику доводиться поєднувати роботу на державу з допитами в НАБУ, де проти нього порушили справу за «втручання в діяльність державного службовця», що загрожує йому двома роками ув'язнення. До речі, Пасічник – взагалі перший підозрюваний у цій статті КПК за весь час її існування.
3 квітня 2016 року стало початком справжнього пекла для сотень чиновників по всьому світу: міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів одночасно в 80 країнах опублікував документи юридичної компанії Mossack Fonseca, яка займалася реєстрацією офшорів кілька десятків років. Серед власників понад 200 тисяч прихованих від декларацій фірм виявилися сотні відомих політиків, 12 чинних лідерів держав і два десятка українців.
Одним з найпомітніших фігурантів скандалу став президент України Петро Порошенко. Незважаючи на те, що через офшори президента було проведено лише $ 5 тис., це завдало непоправного удару по його репутації. На обкладинках провідних світових ЗМІ Порошенко виявився «в компанії» з президентом Росії Володимиром Путіним, президентом Сирії Башаром Асадом, королем Саудівської Аравії аль-Саудом і іншими сумнівними особистостями.
Банкова відреагувала миттєво: офшор Порошенко з'явився для продажу компанії «Roshen», ніяких протизаконних дій в цьому не було. Від розслідування справи відразу відмовилися НАБУ, ГПУ і Нацбанк, а шоколадна імперія залишається у власності президента досі.
Поки в результаті скандалу у відставку пішов прем'єр-міністр Ісландії, зірка футболу Леонель Мессі давав свідчення французькій прокуратурі, а в Колумбії знайшли і забрали в бюджет $ 90 корупційних мільйонів, українська влада відмовилася навіть перевірити наявність російського паспорта у мера Одеси Геннадія Труханова, яким він "засвітився" в «панамських паперах».
На початку грудня Україна ввійшла в список 7 країн світу, де ніяких розслідувань внаслідок «панамського скандалу» не проводилося.
Плітки про «амбарний книзі» колишньої партії влади ходили в Україні відразу після захоплення Межигір'я і підпалу офісу ПР в центрі Києва. І там, і там учасники подій знайшли документи, які частково розшифровували самі, частково передали в Генпрокуратуру.
Першим про наявність «амбарної книги», в яку записували всі неофіційні платежі партії політикам, журналістам і експертам, заявив колишній заступник глави СБУ Віктор Трепак. 30 травня електронну версію частини цієї «книги», яка перша виявилася також у нардепа Сергія Лещенка, опублікувала «Українська правда».
Менш ніж за шість місяців 2012 року «регіонали» витратили на неофіційні потреби більш $ 66 млн. Найбільш цікавими були дані про виплати членам Центральної виборчої комісії, Комуністичної партії і «Нашої України» Віктора Ющенка, а також мільйонні виплати провідним телеканалам. Згодом в цьому списку з'явилося прізвище американського політтехнолога Пола Манафорта, який в цьому році очолював виборчу кампанію переможця американських президентських виборів Дональда Трампа.
Після тривалого розслідування, в НАБУ підтвердили справжність «амбарний книги», а днями саме через цей скандал голові ЦВК вручили підозру у вчиненні злочину – одержанні $ 16,7 тис. з«чорної каси» Партії регіонів. Розкрити документи про отримання ним ще $ 145 тис. слідчі НАБУ збираються в суді.
Символічно, що Петро Порошенко в піку журналістських розслідувань не просто не відправив у відставку скандального главу ЦВК, повноваження якого закінчилися ще два роки тому, а й нагородив його в кінці червня (через місяць після публікації розслідування) орденом Ярослава Мудрого V ступеня! Щоб не відставати в майстерності троллінгу від начальника, заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Черная 1 грудня придбала в центрі Києва квартиру за 3,2 млн грн.
30 жовтня в Україні сталося те, у що мало хто вірив: 120 тисяч чиновників здали електронні декларації. Незважаючи на тривалий і шалений опір у Верховній Раді, Кабміні, Національному агентстві із запобіганню корупції (НАПКА), під тиском міжнародного співтовариства і громадських активістів держслужбовці показали все майно і активи, які вони мають, під страхом кримінального переслідування за брехню в цих деклараціях.
Саме публікація, а не просто передання декларацій відповідним органам, була необхідна для перевірки і переслідування чиновників, які не зможуть пояснити свій стан. Поки що в Україні за це переслідують одного-єдиного чиновника – військового прокурора зони проведення АТО Костянтина Кулика. За майже рік роботи на посаді чиновник купив в Києві квартиру в 250 кв. м, два паркомісця, два автомобілі і три рази з'їздив за кордон на дорогий відпочинок.
Загальний шок від перегляду декларацій складно передати: мільйони гривень готівкою, приватні колекції картин, ікон, святих мощей і навіть церков у людей, які більшу частину життя були на державній службі.
Здавалося б, перевірка підозрілих «багатіїв» – ідеальний привід почистити українську політичну еліту від корупціонерів. Але поки НАПКА сперечаються з Мін'юстом про порядок проведення перевірок поданих декларацій, керівник спеціалізованої прокуратури Назар Холодницький пояснив, як депутати самі себе від цього заздалегідь захистили.
«Щоб зайти в будинок нардепа, суд повинен прийняти відповідне рішення тільки після зняття депутатської недоторканності Верховною Радою, – сказав він. – Щоб парламент прийняв відповідне рішення, окремим нардепу треба оголосити підозру. А значить, зібрати докази про неправомірність отримання таких коштів. Це, в свою чергу, неможливо без доступу в приміщення. Таким чином, коло замикається».
Депутат-мажоритарник Олександр Онищенко, який минулого разу обирався до Верховної Ради за списком Партії регіонів, став одним з перших великих «клієнтів» Національного антикорупційного бюро. За півроку роботи слідчі зібрали кілька томів доказів його причетності до крадіжки на «газових схемах» майже 3 млрд грн. за 2014-2016 роки.
Під час процедури розгляду зняття недоторканності закритий до цього для преси Онищенко роздавав інтерв'ю, в яких запевняв, що доказів проти нього недостатньо і він нікуди тікати не збирається. Правда, в день зняття недоторканності нардеп виявився в Лондоні, звідки почав роздавати вже скандальні інтерв'ю.
Спочатку Онищенко заявив, що записував розмови в кабінеті президента Порошенко на диктофон, який був захований в ручних годиннику. Незважаючи на заяви Банкової про відсутність таких записів, депутат-утікач заявив, що він вже передав їх американським спецслужбам. Про зустріч з американцями з приводу надання свідчень про корупцію в оточенні президента на день пізніше заявив і нардеп Сергій Лещенко.
Першим записом, який оприлюднив Онищенко, стала його бесіда з депутатом Лесем Довгим, де вони в незрозумілих висловах обговорюють умови мовчання скандального нардепа.
Кілька днів тому прозвучали більш серйозні звинувачення: Онищенко заявив, що передав депутату БПП і давньому другу Порошенка Давиду Жванії $ 6 млн за реєстрацію як кандидата в депутати в ЦВК. Йти на вибори газовому бізнесмену не дозволяли через брак терміну проживання в Україні (необхідно не менше 5 років), він програв два суди, проте не тільки став кандидатом, а й виграв вибори.на Київщині через відсутність конкурентів від провідних партій.
«Він зі свого номера набрав мене, сам президент особисто зі свого мобільного, і сказав: зустрінься зі Жванією. Жванія тоді взяв у мене $ 6 млн на передвиборну кампанію. Наступного дня Петя викликав мене до себе і сказав: щойно у мене був голова ЦВК Охендовський, йди до нього, він все зробить. Я прийшов, він потиснув мені руку і сказав: здавай документи, завтра у тебе все буде добре», – шокував втікач-нардеп своїми зізнаннями.
«Під ялинку» 2016 рік стає зрозумілим: заплямованим чиновникам, на чолі з президентом Петром Порошенко, буде дедалі важче утримуватися від реакції на звинувачення. У порівнянні з ситуацією до 2014 року «проблем» гаранту додає НАБУ, яке йому фактично не підконтрольне. Але чи вистачить у них сил і наполегливості довести резонансні розслідування проти Онищенко і Охендовського до логічного завершення? І головне: коли і як може вирішитися клубок скандалів навколо провідних політичних сил країни?
Політичний аналітик Тарас Чорновіл вважає, що скандали дуже різноманітні і кожен треба аналізувати окремо. Але більшість з них об'єднує відсутність практики розслідування складних справ.
«Більшість цих скандалів – віртуальні, а навіть розпочаті розслідування – дуже складні для будь-якої країни, тривають роками, – пояснює Чорновіл. – Оскільки в Україні таких розслідувань взагалі не проводили, то у НАБУ з ГПУ, по суті, немає методології збору доказів корупційних злочинів, подання їх в суді належним чином і логічного завершення бодай якихось очевидних кейсів. Ось як знайти докази злочину, коли людина не залишив підписів? У США для цього працює ціла система підзаконних актів і велика практика. Поки у нас таких законів не приймуть, вся ця величезна маса слідчого матеріалу ніколи не буде мати юридичних наслідків».
А ось негативний вплив скандалів на репутацію особисто президента Петра Порошенка експерт відкидає і прогнозує стабільність нинішньої вертикалі влади принаймні упродовж півроку-року.
«Політичних наслідків цих скандалів майже не буде. Коли паралельно з реальними звинуваченнями вкидають багато фейків, це дає зворотний ефект – в якийсь момент шквал звинувачень просто перестає бити по репутації політика, – каже Чорновіл. – Перше, друге, третє вбивство – це трагедія, а далі починається статистика. Саме тому шквал звинувачень особисто на адресу Порошенка призвів до того, що скандали просто перестали впливати на його репутацію, а рейтинги, нехай і повільно, почали рости».
