Важкохворим діткам-близнюкам потрібна ваша допомога

Моїм діткам-близнюкам необхідне лікуівання, без якого ми не можемо обійтися. 

Ось маленька історія про моїх хлопчиків. 

У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри. 

Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом. 

Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. 

Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово "мама" і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них. 

Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам. 

Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед. 

Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з'являються контрактури, слабкі м'язи не справляються, з'являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя. 
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити. Це дуже важко. 

За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими. 

Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково. 

Я до останнього буду боротися за своїх дітей. І немає значення місяць твоїй дитині,рік чи 15 років. 

Якщо я бачу,що дитина не могла самостійно піднятися по сходам,не могла підстрибувати,присідати,не могла говорити простим реченням,а після пройденого лікування вона це робить,то я буду робити все,щоб допомогти своїм дітям. 

Дуже сподіваємося, що ви захочете стати для Артема і Давида добрими чарівниками, які в скрутну хвилину прийдуть на допомогу і своєю участю подарують хлопчикам шанс!Благаю вас, допоможіть моїм синочкам! 

Карточка ПриватБанка 5168742326923277 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни) 

0971935862 телефон мами-Бойко Любов Миколаївни.