Корупція Інфо

закрити X
Наші статті
Подобається

Від Тимошенко до Лещенка: Топ-10 “чорних” популістів

20/04/2017
Від Тимошенко до Лещенка: Топ-10 “чорних” популістів

В українському політикумі стало популярним бачити в усьому лише негатив. Альтернативними пропозиціями нашим популістам займатися нецікаво, – передає Корупція Інфо

Популярне: У Львові хлопець зарізав свою колишню дівчину й викинувся з вікна 7 поверху, та залишився живим


Відомий феєричний персонаж казав: "Миша, все перепишем, у тебя скучное лицо, тебе никто денег не даст". Нині "скучное лицо" – в моді. Феномен "чорного популізму" в Україні став надзвичайно популярним. Користуючись не надто оптимістичними настроями населення, деякі політики будують усю політичну демагогію на суцільному негативі. Іншими словами, ці політичні гравці виступають такими собі медіа-"спойлерами", заявляючи про те, що будь-які реформи в принципі неможливо виконати. Водночас, самі уникають альтернативних пропозицій. Це виглядає приблизно так: "Ви ще не померли через ці реформи? Тоді помрете завтра. Ну, післязавтра точно".


Одним із найбільш знаних діячів подібного штибу є колишній нардеп і міністр оборони, а також лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко. Останнім часом Анатолія Степановича занесло навіть в питання освіти. Днями у своєму блозі він жорстко розкритикував освітню реформу. Підставою став провал вчителів Буковини на анонімному тестуванні із ЗНО. "Це проблема не Буковини, де провели тестування вчителів – це загроза загальнодержавного характеру. Як на мене, вона небезпечніша, ніж навіть війна. Без перебільшення. Замість сліпого мавпування і горе-новацій на кшталт переходу на 12-річне навчання, школі потрібна дійсно рішуча й ефективна реформа", – прокоментував Гриценко цю ситуацію.

Справді, результати тестів видаються катастрофічними. Але, по-перше, вони є наслідком саме відсутності реальних змін у системі шкільної освіти протягом 25 років, а не того, що їх зараз почали впроваджувати. По-друге, сам Гриценко пропрацював в урядах Тимошенко, Єханурова та Януковича. Так, він не був міністром освіти, утім міг спостерігати за всіма "реформами", які тоді відбувалися. Чому не сказав Януковичу: "Вікторе Федоровичу! Треба реформувати шкільну освіту, бо у вчителів низький рівень"?

Про кризу жанру Гриценка свідчить і його недавня спроба "наїхати" на голову СБУ Василя Грицака. Приводом стала загибель у Маріуполі полковника Олександра Хараберюша. "Нагадую Грицаку з Аваковим, що так само, вибуховим пристроєм в автомобілі, 20 липня 2016 року вбили Павла Шеремета. Він не був працівником СБУ. Але був активним громадянином, яскравим журналістом, любив і боровся за Україну не менше багатьох в СБУ. Чому його вбивць не знайдено і не покарано, вже понад вісім місяців? Хіба Павло Шеремет не заслуговує на Грицаківське "борги ми віддаємо швидко"?", – написав він. No comments…


Останнім часом "зраду" латентно "ватного" зразка активно продукує екс-"регіонал" Валерій Коновалюк. Тепер колишній соратник Януковича лякає масовим поверненням заробітчан через безвіз з ЄС. "Влада повинна підготуватися до повернення мільйонів заробітчан… Безвіз не дає право на працевлаштування, навчання та ін. – лише на поїздки з приватною метою", – заявив він. І хоча безвіз до цього не має жодного стосунку, а українці, що працюють в Європі, і так переважно мають офіційні дозволи на працевлаштування, Коновалюка це не надто турбує. Головне – кричати про кризу. Якої немає і бути не може.


Регулярно насичує негативом інформаційний простір й нардеп Віктор Чумак. Учора він розкритикував владу через паралізоване Нацагентство із запобігання корупції. У своєму виступі він згадав про те, що у НАЗК вже понад рік не обирають п'ятого члена. "Це приводить Агентство до так званого управлінського пату, коли прийняття рішення упирається в два на два. А відповідно до закону, рішення може прийматися тільки більшістю від повного складу НАЗК, тобто трьома членами", – наголосив Чумак.

Парадокс у тому, що сам Чумак ще рік тому мав всі можливості стати членом НАЗК, але в останній момент відмовився. Мабуть, бажання зберегти депутатський мандат виявилося сильнішим за його антикорупційні прагнення. Нині ж нардеп розповідає, що саме влада блокує роботу Нацагентства.


Головний "єврооптиміст" Сергій Лещенко, виступаючи нібито за все хороше і проти всього поганого, учора на 112 каналі говорив майже те ж саме, що і його колега Чумак. "Замість того, щоб робити свою роботу, НАЗК перетворилося на інструмент розправи. Зараз під НАЗК підвели активістів громадянського суспільства. НАЗК переродилося на Франкенштейна", – заявив він. Парадокс полягає у тому, що, по-перше, декларування після внесення змін до закону, стосується лише очільників ГО, а, по-друге, опозиціонер Лещенко став депутатом по списках БПП, чию фракцію зараз уперто відмовляється покидати. Тому й не дивно, що йому іноді нагадують анекдот про хрестик і труси…


Ще один відомий "єврооптиміст" Мустафа Найем теж послідовний у своєму песимізмі. Він намагається робити "наїзди" акуратно, щоб не надто образити представників влади. Утім, виходить не дуже. Так, в одному з ефірів він заявив: вважає Петра Порошенка кращим керівником держави за попередників. Проте… "краще, ніж було раніше, але не те, що ми хотіли". Такі порівняння цілком можна екстраполювати й на самого Найема. Народний депутат Найем "краще, ніж було раніше, але не те, що ми хотіли". Адже від громадських активістів у Раді очікували значно більшого.

 

А от колишній міністр ЖКГ часів Юлії Тимошенко Олексій Кучеренко вже мало не десяток років "пасеться" на темі тарифів і ситуації в комунальній інфраструктурі. "Чорний популізм" з його вуст зазвучав після того, як він побував очільником профільного міністерства. Кучеренко мав всі можливості власноруч вирішити проблеми ЖКГ. Нині ж ця Касандра, яка пророкує, що скоро все розвалиться, субсидії шкодять, і взагалі – "пропало всьо" – вочевидь, розраховує на коротку пам'ять виборця.

Особливо смішно вийшло, коли колишній міністр примудрився повестися на давній фейк про введення плати у туалетах потягів. Пізніше Кучеренко видалив свій критичний пост про жахіття в Укрзалізниці, але в соцмережах ще довго посміювалися над соратником Юлії Володимирівни.


Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі, який починав з популізма зі знаком "+", за півтора роки перетворився на популіста зі знаком "-". Його заклики до кардинальних змін спочатку дуже подобалися значній частині суспільства. Але після того, як у статусі губернатора Одещини Міхо не зміг продемонструвати якихось значимих результатів, це автоматично позначилося на його риториці. Зараз він займається жорсткою критикою, не пропонуючи реалістичних альтернатив. Чого лише вартують його заяви про те, що Закарпаття вже на півшляху до Угорщини. "На Закарпатті 200 мінімум тисяч угорських паспортів і головна причина цього в тому, що з Угорщиною і Євросоюзом пов'язаний весь розвиток. Я був в Берегово, де всі програми розвитку пов'язані не з Україною, а Угорщиною, всюди прапори Угорщини та Євросоюзу, а у людей годинник йде за Будапештським часом", – намалював страшну "зраду" Саакашвілі. Усе це може видатися аргументованим, якби не вбивчий контраргумент: як він порахував ці паспорти.

 

Відсутність продуктивних тем змушує екс-губернатора вдаватися до популізму, розрахованого на маргіналів. Так, його пропозиція встановити стіну навколо непідконтрольних Україні територій Донбасу видається повним абсурдом. До того ж, на посаді президента Грузії він не будував стін з Абхазією й Південною Осетією, але пропонує нам відгородитися від українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях.


Різноманітними ексцентричними заявами про "зраду" відома й заступниця голови Верховної Ради, представниця "Самопомочі" Оксана Сироїд. Вона ще з літа 2015 року займалися "спойлерствоми" змін до Конституції, малюючи апокаліптичні картини. Зрештою, Основний закон так і не було змінено. А вихід "Самопомочі" з коаліції призвів до радикалізації заяв пані Сироїд. Це яскраво ілюструють її погляди на Мінські угоди, корисність яких визнається усім цивілізованим світом. "Якщо ми називаємо це війною, то за нею обов'язково має настати мир, бо війна завжди закінчується. А якщо ми і далі називатимемо це казна-що, то за одним казна-що настане інше казна-що", – казала соратниця Садового. За такою логікою, Україна має відмовитися від Мінських угод і оголосити війну Росії. Чи настане після цього довгоочікуваний мир? Навпаки, ми залишимося один на один з ворогом. То ж абсолютно незрозуміло, навіщо політик, який вважає себе державником і патріотом, годує суспільство популістським казна-що.

Страшилки пані Сироїд розповідала і про ситуацію з окупованим Кримом. "Світ злив Крим. Вибачте, це цинічно звучить, це страшно звучить. Про Крим ніхто вже не говорить. Це страхіття", – заявляла віце-спікер. Це із рубрики: чую лише те, що хочу чути.


Мабуть, чи не найбільш успішним "чорним" популістом можна вважати Сергія Капліна. Його регулярні звинувачення на адресу колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка давно набили оскомину всім, хто дивиться "Інтер", з ефірів якого даний нардеп не сходить роками. Зараз лідер Соціал-демократичної партії активно воює з МВФ, звинувачуючи міжнародних донорів у фінансовому шантажі. Так, днями він навіть зареєстрував проект постанови, згідно з яким, Верховна Рада має звернутися до кредиторів з ультиматумом. "Або ви припиняєте вимагати від нас знищення пенсіонерів, геноцид над нашими старими, або ми припиняємо з вами будь-яку співпрацю і переглядаємо повернення тих грошей, які ви давали протягом 25 років", – заявив Каплін. Риторика – на рівні Коновалюка. Але за рахунок регулярних появ нардепа на центральних телеканалах подібна тарабарщина активно розходиться серед "зрадофілів".


Та чи не найбільш досвідченим політиком, який використовує технологію апокаліптичних прогнозів, залишається лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Її "вангування", що система субсидій в Україні не буде запущена, а вся країна загрузне в злиднях, провалилися. Тимошенко постійно використовує тему соціальної нерівності. Днями вона заявила, що міжнародне співтовариство шоковане рівнем корупції і злиднів в Україні. Двічі прем'єр-міністр при цьому чомусь забуває, що на адресу її урядів неодноразово лунали аналогічні звинувачення. Різниця лише в тому, що за часів Тимошенко на Заході публічно обурювалися не лише рівнем корупції, але й постійними сварками між урядницею й тодішнім президентом Ющенком. Сьогодні ж, висмоктуючи з пальця "шоковане товариство", опозиціонерка лише демонструє, що вона та її команда нездатні вигадати хоча б щось, від чого не віддає "чорним популізмом"…


Коментарі