Цікава новина — Арсен Аваков заявив, що не планує своєї участі у партії, яку створює Дмитро Разумков. Саме так сказав, бо ЗМІ дещо вільно інтерпретують слова Авакова у заголовках та підводці у цитаті.
“А він давно не каже нічого зайвого. Лише те, що хотів сказати. І саме так слід розуміти слова Арсена Борисовича. Не буде його у партії, пише політичний оглядач Кирило Сазонов. Далі в оригіналі.
Заради справедливості зазначимо, що як фронтмен він там і не потрібен. І вже цінність Разумкова для сильної руки Авакова під великим питанням. Але це справи туманного майбутнього, а що ми маємо зараз за фактом?
Колишній дуже впливовий міністр, якого називали «не перший, але й не другий», таки пішов зі своєї посади. Колишній не такий впливовий, але досить впливовий перший номер президентської партії та спікер Верховної Ради теж пішов у відставку й готується створювати свою партію. Що ні для кого не секрет від початку конфлікту. Два впливові «екси», які не втрималися на постах за президента Зеленського. Їм одразу є проти кого дружити.
Їх союз я (поки що) не називатиму абсолютно логічним і природним. Є свої протиріччя та досить серйозні. Але немає конфлікту. Так, набагато логічніше виглядає союз Авакова з Яценюком, Гройсманом і навіть з Юлією Володимирівною. Але тут інше слово — слово «доцільний» до такого союзу підходить чудово. Дружба «проти» може розвиватися на будь-який часовий відрізок. Може стати довгостроковим союзом зі спільними довгими планами. Може швидко перетворити таких друзів на заклятих ворогів. І в нашому випадку обидва впливові гравці це розуміють”.
Чи можуть вони провести партію до Верховної Ради на чергових чи дострокових виборах?
“Цілком. Щоправда, питання квот та допустимих-неприпустимих прізвищ у списку може здорово зіпсувати стосунки ще на старті. Чи можуть вони зробити серйозний висновок самому президентові Зеленському і реально загрожувати замінити його? Ні, це кумедно. Критикують Зеленського зараз із кожної праски, але народ із вражаючою завзятістю не хоче повернення колишніх. Люди хочуть нових осіб.
І якщо Аваков точно самостійна політична постать, то Разумкову постійно нагадуватимуть, у чиїй партії він йшов першим номером і хто його зробив депутатом. Причому робити це буде навіть не ОП — тут Петро Олексійович зі своїх медійних стволів почне накривати вогнем. Йому ці нові особи зовсім не потрібні. А Зеленський на руках має серйозні очевидні козирі. Не в рукаві (хто знає, що там у рукаві), а просто на руках.
Люди, які голосують за владу просто, щоб не стало гірше. Люди, які вірять саме Володимиру Зеленському та не ототожнюють його повністю з партією чи урядом. Скільки тих та інших питання до політтехнологів і за два роки до виборів вони не даватимуть точної цифри — надто туманно. Є реальне «Велике будівництво» — люди слухають противників голови держави, але бачать на власні очі нові дороги та мости. І це грається виборцям.
Ну і два головні козирі наостанок. Козирний король.
“Звернення президента до народу в будь-якому форматі: Цей Кабмін провалив усі завдання президента — народ цим Кабміном незадоволений, бо не житиме краще. Що із міністрами зробити? Воля народу для президента – найголовніший закон. І уряд відлітає у відставку під довгі та тривалі оплески.
А що буде на крайній випадок козирним тузом у руках Зеленського? Ну, дорогі народні депутати, подумайте. Кого народ (завжди!) любив ще менше, ніж уряд? І провладних, і опозиційних. У противників Зеленського таких козирів може не бути…”
