Українські військові під час контрнаступу на півдні просунулися вглиб позицій російських військових до кількох десятків кілометрів.
Водночас в оперативному командуванні “Південь” наразі не розкривають назви населених пунктів.
Про це під час інформаційного телемарафону розповіла керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони “Південь” Наталя Гуменюк.
“Хороші новини з півдня є, і це головна хороша новина. Ми просуваємося, це очевидно. У нас є заглиблення в позиції ворога від двох до кількадесят кілометрів, проте ми поки що не проголошуємо назви населених пунктів і напрямки, за якими ми маємо успіх”, – розповіла Гуменюк.
Вона пояснила, що вони не розголошують назв звільнених населених пунктів, тому що російські військові продовжують активну діяльність дистанційно.
Вожночас політичний експерт Дмитро Снегирьов відзначає здатність українського війська приховано зосереджувати на окремих ділянках фронту значну кількість засобів ураження. Наразі ми констатуємо, що нам вдалося прорвати першу лінію оборони противника, при чому одразу на трьох ділянках. Зокрема, завдяки тому, що знамениті системи HIMARS почали працювати не тільки на відстань 80 кілометрів по тилових базах, але й безпосередньо по місцях накопичення й опорних пунктах першої лінії російської оборони.
Відзначу, що потужні артилерійські удари, завдані ЗСУ на Херсонщині 28 та 29 серпня, значно деморалізували окупантів. Еліта російського війська – десантно-штурмові підрозділи – відійшли, кинувши напризволяще загони так званого “1-го армійського корпусу ДНР”.
Другий момент, – це масове використання української штурмової авіації. Згідно з останнім повідомленням Генштабу ЗСУ: штурмова авіація завдала понад 20 ракетно-бомбових ударів. Це свідчить про придушення систем ППО росіян. Наші військові наочно довели, що російські “Панцир – 1С”, С-300 та інші – пустий звук.
Варто наголосити і на тому, що ЗСУ завдали ударів одночасно на кількох ділянках. За різними оцінками, просування вглиб тимчасово окупованої території склало від 15-ти до 20-ти кілометрів. Також вдалося взяти під вогневий контроль логістику окупантів: всі ключові мости через Дніпро та Інгулець. У цій ситуації, коли росіяни мають проблеми із постачанням боєприпасів, палива та здійсненням ротації особового складу, у них є всього три сценарії, як діяти далі.
Вони можуть: А) Вплав форсувати Дніпро. Б) Залишатися на позиціях і спробувати контратакувати, відсунувши позиції ЗСУ на відстань, яка не дозволяє завдавати ударів по мостах. В) Масово здаватися в полон.
Відповім на питання, чому просування ЗСУ на Херсонщині – повільне, як здається деяким критикам.
Справа втім, що рельєф Херсонщини – це плоска рівнина. Як тільки ЗСУ виходять з-під прикриття власної ППО, то опиняються у так званому “вогневому мішку”. По нас працює авіація та інші засоби ураження росіян. Тому темпи звільнення Херсонської області напряму залежать від темпів переоснащення ЗСУ новітніми зразками західного озброєння, а саме: систем ППО.
Наразі, становище на південному фронті викликає “стриманий оптимізм”.
За даними британської розвідки, у Херсонській області українські бригади продовжують вести наступальні операції. ЗСУ зруйнували військовий понтонний міст в Дар’ївці, який російські сили розгорнули після того, як довколишній автомобільний міст був серйозно пошкоджений.
“Систематичні прицільні удари України по вразливих пунктах переходів продовжують чинити тиск на російські сили, які намагаються стримати українські атаки: це уповільнює їх здатність розгортати оперативні резерви і поповнювати запаси техніки зі сходу”, – йдеться в повідомленні Міноборони Британії.
