У той час, дрова напередодні опалювального сезону щодня зростають в ціні бо природній газ буде недосяжним для більшості населення України у Нафтогазі вирішили виписати собі наперед премій на суму 126 млн.грн за 2021 рік.
Про це пише політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок.
АВАНСОМ!!! Рік ще ж не закінчився!!! А грошей треба вже!!!
Маразм корпоративного управління вищого ґатунку!!! Ми маємо по факту очевидний конфлікт інтересів, що є однією із найбільших вад цього самого корпоративного управління. У ньому завжди присутні дві сторони – власники (у даному випадку держава Україна), що не управляють власністю, і керівники, що не володіють нею (наглядова рада та правління).
У цих класів абсолютно різні інтереси – перші прагнуть високих прибутків, другі – високих зарплат. І це характерно не лише для української історії. Це проблема самої суті корпоративного управління і відома, як проблема “принципала-агента” (агентська теорія). Принципалами є акціонери – уряд України, менеджери – це агенти, яких наймають для управління акціонерним товариством (наглядова рада та правління).
І якщо в даній ситуації ми можемо сказати, що голова правління намагається виступити в захист акціонера але по своїй суті це ніяким чином не вплине на вирішення проблеми з «авансуванням» премій членам наглядової ради. Бо ті, хто нам нав’язав таку модель управління державними кампаніями, фінансують економіку України через кредити світових фінансових установ і в такий спосіб поставили в залежність владу країни.
Абсурдність ситуації нам намагаються показати, як звичну практику такого типу управління. Чимало вітчизняних ЗМІ за допомогою експертів, що і представляють такий зовнішній вплив, постійно доносять позицію про безальтернативність корпоративного управління. І, згодовуючи це населенню, формують суспільну думку про безальтернативність того самого корпоративного управління. А це в свою чергу матиме катастрофічні наслідки для економіки країни (вже має – борги по ЖКП майже 90 млрд.грн.)
На фоні постійного підвищення тарифів на енергоресурси та величезної частки збіднілого населення, яке неспроможне їх сплачувати, це виглядає вкрай цинічно. Але «зовнішній фактор» це не цікавить. Їх цікавлять виключно надприбутки членів наглядових рад, викачування дешевої сировини з України та збільшення наших боргових зобов’язань.
Єдиним виходом для держави та влади є постановка питання про відмову від такого виду управління державними компаніями.
Якраз напередодні, Голова правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що його місячна зарплата становить 50 тисяч гривень. Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода керівник «Нафтогазу» не відповів конкретно на запитання, чи становив річний оклад його попередника Андрія Коболєва понад 21 мільйон гривень.
«Я не хочу зараз казати про якісь конкретні суми Коболєва. Чесно кажучи, навіть не пам’ятаю. Мене особисто зарплата не тривожить. Але загальна сума, яку він отримав після звільнення… Він отримав реальні гроші. Прийшов до банку відповідно і отримав всі гроші. Хоча створив враження у журналістів, що він гроші не отримував. Це окрема така ситуація», – розповів Вітренко.
Ну з такими преміями можна і зарплату в 50 тисяч прожити.
