І бабах дня. СБУ взялася за Семена Семенченка. Я думаю, що цю ситуацію треба розглядати в контексті інших конфліктних ситуацій, які ми сьогодні маємо навколо ветеранів і парамілітарних організацій.

Про це пише політолог Юрій Романенко.

Семенченко, як і Стерненко, має токсичну репутацію. Може бути, ще навіть більш токсичну, але в політиці важливий контекст. Контекст сьогодні виглядає так, що Банкова хоче взяти під контроль вулицю, якої дуже боїться. І всі ці маневри все більшу кількість ветеранів задають питанням щодо того, що можуть прийти і за ними. На цих побоюваннях грає Порошенко. Ну і цілком логічно, що якщо СБУ взялася за Семенченко, то наступним може бути і Білецький. Розумієте куди вітер дме?, – резюмує політолог.

У той же час екс-нардеп Ігор Мосійчук у своєму телеграмі ділиться враженнями про знайомство із комбатом. Далі прямим текстом:

СБУ вручила підозру у створені незаконного воєнізованого формування екс-командиру батальйону «Донбас», народному депутату VIII скликання Семену Семенченко.

Його та ще групу осіб по факту звинувачують в створені Приватної військової компанії та підготовці бійців для участі в бойових діях на території Близького Сходу.

В ході обшуків вилучено велику кількість зброї, боєприпасів та інші докази.

…Одного травневого ранку в аеропорт міста Маріуполь де тоді знаходився добровольчий батальйон «Азов» прибула група партизан з Донбасу на чолі з чуваком в балаклаві (він її не знімав) який представився Семеном Семенченко, пізніше ми довідалися, що його справжнє ім’я та прізвище Костянтин Грішин.

Тоді заступник Семенченко (вони давно не спілкуються) умовляв командуючого сектором «М» генерал-лейтенанта Олександра Кривенко видати їм зброю. Кривенко в свою чергу запитував в мене (я тоді дуже тісно з ним працював займаючись розвідкою в Маріуполі).

Кінець кінцем за декілька днів вони умовили мене, я проговорив з генералом і зброю їм видали записавши її на Володимир Шпара першого офіційного комбата «Азова»…

Пізніше я про це сильно пошкодував адже отримавши зброю Семенченко повів свій загін під Карлівку мстити за попередню поразку… там вони втрапили в засідку кадирівців, понесли великі втрати і якби не Дмитро Ярош з бійцями «Правого сектора» які ледь встигли на допомогу то їх мабуть перебили б всіх…

Цей бій та Семенченка круто розпіарив в ЗМІ тодішній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко…
Так з моєї та Антона руки з’явилася легенда про комбата Семенченко та його батальйон «Донбас» який після бою під Карлівкою був доформований, обучений та озброєний…

Потім був Іловайськ і просто величезні втрати батальйону «Донбас»… обрання Семенченко в парламент від партії «Самопоміч» де він часто був моїм, а я його опонентом…

Знаючи багато фрагментів біографії Семенченко можу стверджувати, що він АВАНТЮРИСТ з великої літери, але водночас він став добровільно на захист України в той час як дехто уникав призову.

Я як і все суспільство хоче бачити і то невідкладно всі реальні докази проти Семенченко, бо інакше ця історія дуже дурно пахнутиме і призведе до набагато більших проблем ніж справа Стерненка…

А от український блогер, політолог Тарас Загородній пише у себе в Facebook, що в кримінальній справі проти колишнього нардепа Семена Семенченко та Євгена Шевченка, типу таємного агента НАБУ, про якого половина країни знала, цікаво, що буде з другим.

Загородній зазначає, хлопець гранично пафосний, але в курсі всієї реальної кухні НАБУ. Якщо його притиснуть як слід, і він почне «зливати» директора НАБУ Артема Ситника, то влада отримує дуже цікаву комбінацію: громить Ситника і НАБУ, принаймні стане відомо, чому немає результатів в боротьбі з корупцією. Ну, а далі – топить всю цю гучну і пафосну вечірку «свідків« боротьби з корупцією »імені Ситника», яка бігає з ним як з писаною торбою. Віджимає посольства,  вписується за всіх з приводу і без приводу.

Політолог зазначає, насправді, якщо Володимир Зеленський або його оточення так зроблять, то сильно змінять правила гри. Це переворот шахівниці. Зовсім скоро дізнаємося, який план є у Банкової і до чого призведуть ці затримання. Те, що це вже викликало резонанс – і так зрозуміло, а ось, що далі?