Після дуже позитивного і життєствердного поста про останні події, пов’язані з днем ​​Незалежності, вирішила написати про одного з попередників Зеленського. Такий допис на своїй сторінці в Фейсбук опублікувала депутатка від партії «Слуга народу» Єлизавета Богуцька. Далі дослівно.

Всі пам’ятають (і як таке забути?), Коли Володимир Олександрович на Параді згадав, що Рівненщина подарувала нам Кравчука, Чернігівщина – Кучму, Сумщина – Ющенко … Донбас Леоніда Бикова і Сергія Бубку.

І непомітно Президент перейшов на видатних українців з різних куточків України.

Що стосується Донбасу, то (оскільки я не Президент і не на Параді), можу згадати кричалку ультрас про “спасибі жителям Донбасу …”

А ось те, що Зеленський не згадав про П’ятого, одні прийняли з захопленням, інші образилися.

Що ж я можу сказати? Петра настільки багато, що він сам про себе нагадує всюди, навіть там, де його не чекають і не сприймають.

Після Параду у нас було урочиста позачергова сесія. Порох сидів в гостьовій ложі. Праворуч від нього – Ющенко і Кучма. Леонід Кравчук в лікарні, на жаль. Здоров’я йому.

Так ось. Я спостерігала за нашими Президентами. І ось, що важливо: ні в одного, після закінчення його каденції, не свердлило в одному місці “гетьманство”. Жоден з них не збирав “політичні оргії” і не чіпляв на себе образ головного патріота країни. Тільки у Петра надцінна ідея “п’ятого і сьомого (восьмого … десятого … до закінчення століття) Президента” свербить не перестаючи.

Ось як Путін вирішив приватизувати Київську Русь, так і Порошенко приватизує Парад добровольців, стаючи раптово фронтменом ходи. Суть одна – привласнити чуже.

Сьогодні прочитала в ФБ, що Парад добровольців як явище з’явився в пику Зеленському, в 19 році.

Це нахабна брехня. Він був з 15 або 16 року. І теж після офіційної частини Параду, коли Порох з генералами роз’їжджалися з Майдану. Тільки тоді цей Парад називався “Парад Нескорених (нескорених)”.

Це, власне, одне й те саме хід добровольців, їх дружин і дітей і дружин і дітей загиблих в російсько-українській війні, з портретами в руках.

Тільки тоді Порох називав цей хід розхитування човна і рукою Кремля.

Мені не подобається традиція обливати зеленкою кого б то не було. Навіть Рабиновича або Порошенко. І я не знаю, чому і як це сталося, враховуючи, що з Порохом завжди купа охорони. Або депутатів. Можливо хлопець, який зробив цей відчайдушний вчинок, вибачиться перед Петром, а Петро його великодушно простить, як простив своїх кривдників журналіст “Букв”, міцно потиснувши руку тим, хто бив його ногами по тім’ячку.

Але ось що: згадуючи урочисте засідання в Раді, я спостерігала, як презирливо Порошенко спостерігав за всіма виступами.

Кислий фейс, мабуть, згадував про те, як би він зараз красиво розповів вірші Лермонтова про Росію і пафосно, феєрверком закінчив би спіч “остаточне прощавай!”. Згадав би про агентів Кремля, яким хочеться походити з плакатами Хрещатиком, “а вони навіть будки собачої не побудували, бандери цинічні! Або в черговий раз розповів би, як хоче відрубати руки за корупцію!

І взагалі, він всю дорогу явно думав про те, що на місці Зеленського зараз мав би бути він … і що він обов’язково ще буде і неодмінно всім помститься.

До Зеленського було 5 Президентів. З них троє нормальних. Один – пілігрим. І п’ятий – “(ендогенний) Гетьман Черчілль !!!”, який заявив, що його переслідує Зеленський і тому за допомогою виконавця облив його зеленкою (тому що зеленка зеленого кольору, кольору Зеленського). Безумовно, це психічне. На жаль, погано лікується. І на жаль, заражає індукованим маренням інших.

Не дай, Господи, стати знехтуваним “рятівником нації”.