Після дуже позитивного і життєствердного поста про останні події, пов’язані з днем Незалежності, вирішила написати про одного з попередників Зеленського. Такий допис на своїй сторінці в Фейсбук опублікувала депутатка від партії «Слуга народу» Єлизавета Богуцька. Далі дослівно.
Всі пам’ятають (і як таке забути?), Коли Володимир Олександрович на Параді згадав, що Рівненщина подарувала нам Кравчука, Чернігівщина – Кучму, Сумщина – Ющенко … Донбас Леоніда Бикова і Сергія Бубку.
І непомітно Президент перейшов на видатних українців з різних куточків України.
Що стосується Донбасу, то (оскільки я не Президент і не на Параді), можу згадати кричалку ультрас про “спасибі жителям Донбасу …”
А ось те, що Зеленський не згадав про П’ятого, одні прийняли з захопленням, інші образилися.
Що ж я можу сказати? Петра настільки багато, що він сам про себе нагадує всюди, навіть там, де його не чекають і не сприймають.
Після Параду у нас було урочиста позачергова сесія. Порох сидів в гостьовій ложі. Праворуч від нього – Ющенко і Кучма. Леонід Кравчук в лікарні, на жаль. Здоров’я йому.
Так ось. Я спостерігала за нашими Президентами. І ось, що важливо: ні в одного, після закінчення його каденції, не свердлило в одному місці “гетьманство”. Жоден з них не збирав “політичні оргії” і не чіпляв на себе образ головного патріота країни. Тільки у Петра надцінна ідея “п’ятого і сьомого (восьмого … десятого … до закінчення століття) Президента” свербить не перестаючи.
Ось як Путін вирішив приватизувати Київську Русь, так і Порошенко приватизує Парад добровольців, стаючи раптово фронтменом ходи. Суть одна – привласнити чуже.
Сьогодні прочитала в ФБ, що Парад добровольців як явище з’явився в пику Зеленському, в 19 році.
Це нахабна брехня. Він був з 15 або 16 року. І теж після офіційної частини Параду, коли Порох з генералами роз’їжджалися з Майдану. Тільки тоді цей Парад називався “Парад Нескорених (нескорених)”.
Це, власне, одне й те саме хід добровольців, їх дружин і дітей і дружин і дітей загиблих в російсько-українській війні, з портретами в руках.
Тільки тоді Порох називав цей хід розхитування човна і рукою Кремля.
Мені не подобається традиція обливати зеленкою кого б то не було. Навіть Рабиновича або Порошенко. І я не знаю, чому і як це сталося, враховуючи, що з Порохом завжди купа охорони. Або депутатів. Можливо хлопець, який зробив цей відчайдушний вчинок, вибачиться перед Петром, а Петро його великодушно простить, як простив своїх кривдників журналіст “Букв”, міцно потиснувши руку тим, хто бив його ногами по тім’ячку.
Але ось що: згадуючи урочисте засідання в Раді, я спостерігала, як презирливо Порошенко спостерігав за всіма виступами.
Кислий фейс, мабуть, згадував про те, як би він зараз красиво розповів вірші Лермонтова про Росію і пафосно, феєрверком закінчив би спіч “остаточне прощавай!”. Згадав би про агентів Кремля, яким хочеться походити з плакатами Хрещатиком, “а вони навіть будки собачої не побудували, бандери цинічні! Або в черговий раз розповів би, як хоче відрубати руки за корупцію!
І взагалі, він всю дорогу явно думав про те, що на місці Зеленського зараз мав би бути він … і що він обов’язково ще буде і неодмінно всім помститься.
До Зеленського було 5 Президентів. З них троє нормальних. Один – пілігрим. І п’ятий – “(ендогенний) Гетьман Черчілль !!!”, який заявив, що його переслідує Зеленський і тому за допомогою виконавця облив його зеленкою (тому що зеленка зеленого кольору, кольору Зеленського). Безумовно, це психічне. На жаль, погано лікується. І на жаль, заражає індукованим маренням інших.
Не дай, Господи, стати знехтуваним “рятівником нації”.