Німеччина не поспішає нарощувати оборонні закупівлі та робити заміщення зброї та боєприпасів, переданих Україні, незважаючи на обіцянки канцлера Олафа Шольца виділити 100 мільярдів євро на модернізацію Бундесверу. 

Про це повідомили джерела виданню Reuters.  

За словами джерела видання, яке повʼязане з процедурами оборонних закупівель Німеччини, “руху майже немає”, і було розміщено дуже мало замовлень. 

Водночас керівники оборонних підприємств не під запис назвали дії німецького уряду щодо поповнення запасів Бундесверу “млявими” через повільні процедури та відсутність рішень на найвищому рівні. 

“Ми очікували б побачити набагато більше замовлень до цього часу”, – розповів журналістам на умовах анонімності один із керівників оборонної промисловості Німеччини. 

“В Україні йде війна, але процедури тут все ще працюють у режимі мирного часу, тоді як інфляція з’їдає гроші”, – заявило виданню інше джерело.  

Зазначається, що прогресу немає в питаннях заміни 14 самохідних гаубиць і 13,5 тисяч артилерійських боєприпасів, які Німеччина поставила Україні зі складів Бундесверу. Серед причин такого “гальмування” виділяють відмову міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера схвалити витрати. 

Дефіцит озброєння у Німеччині спостерігався і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Є потреба в системах протиповітряної оборони малої та середньої дальності, зокрема IRIS-T SLM, яких ще немає на озброєнні Бундесверу. 

Як пише видання, війна Росії проти України стала поворотним моментом оборонної політики Німеччини. Після російського вторгнення країна створила спеціальний фонд у розмірі 100 мільярдів євро для модернізації своїх збройних сил. Проте ці кошти використовуються дуже повільно.  

Варто зазначити, що Німеччина повинна бути зацікавлена в забезпеченні України потужною допомогою, щоб війна якомога швидше закінчилася і на прийнятних для Києва умовах. Більше того, в часи невизначеності в ЄС, Німеччина займає хорошу позицію, щоб забезпечити критично важливе лідерство і не лише в питанні України, а й більш широких викликах для безпеки союзу. На додачу Німеччина зараз головує в G7.  

І це дає їй шанс залагодити розкол з глобальним півднем і відновити довіру до світового порядку на чолі з Заходом. Щоб скористатися цими можливостями, однак, німецькому уряду доведеться позбутися відрази до застосування військової сили, а також свого глибокого опору змінам. Якщо цього не зробити, в довготривалій перспективі це не лише підірве становище Німеччини в Європі, а й ослабить західний альянс в часи безпрецедентних глобальних викликів. 

Під час першої фази російської війни проти України німецька реакція буда помітно потужною. Через кілька днів після початку вторгнення Шольц здивував навіть свою партію, оголосивши, що нова війна в Європі стала моментом кінця ери. Він наголосив, що це не просто війна, а війна, яку розв’язала озброєна ядерною зброєю Росія з метою знищити Україну як незалежну державу. Шольц пообіцяв важливі політичні зміни і безпрецедентні нові заходи включно з поставками зброї українській армії і виділенні додаткових 100 мільярдів євро на німецьку оборону. 

Але виконати ці рішучі політичні рішення виявилося важко. Перш за все, правляча коаліція Шольца залежить від підтримки «Зелених», «Вільних демократів», а також його власної Соціал-демократичної партії, яка історично була партією Ostpolitik, тобто відкритості до країн в Східній Європі, пов’язаних з СРСР. Шольц не лише за один день пообіцяв змінити курс щодо Росії з партнерства на конфронтацію, а й висунув нові оборонні зобов’язання, які підвищують вірогідність того, що німецькі танки будуть стріляти в російських солдатів. Цей кошмарний сценарій конфлікту між країнами викликав серйозний внутрішній опір програмі Шольца про «кінець ери». Одні скаржилися, що змін аж занадто багато, інші говорили, що вони надто мілітаристські. 

Тим не менш, канцлер Німеччини продовжує просувати однозначну позицію підтримки України, тож, ймовірно, незабаром на Україну таки чекатиме більше військової допомоги від країни.