Звинувачення в державній зраді – несподіваний і вкрай важкий удар по Віктору Медведчуку. І хоча на нас ще чекають тривалі судові процеси, стає очевидним, що на Банковій остаточно вирішили “поховати” і без того знесиленого після відключення трьох телеканалів кума президента РФ Володимира Путіна. Чому у Володимира Зеленського вирішили піти на цей хід, пише журналіст видання Апостроф, Денис Захаров.

Спроба вручити Медведчуку підозру – ланка в ланцюзі, початком якого можна вважати 19 лютого. Тоді РНБО ввела санкції проти Медведчука, пізніше їх затвердив указом президент Володимир Зеленський. Крім того, санкції ввели проти колеги Медведчука по фракції Тараса Козака, якому формально належали телеканали “112”, ZIK і NewsOne. У партії ОПЗЖ тоді назвали санкції “репресіями” і “знищенням демократії”, але мало хто зі спостерігачів вірив в те, що на Банковій вирішать піти далі і санкціонувати кримінальне переслідування Медведчука і Козака.

Деякі ЗМІ пов’язували ескалацію на фронті, яка почалася кілька місяців тому, саме з санкціями проти одіозного політика, але політолог Володимир Фесенко вважає інакше.

“Ескалація на сході почалася ще до санкцій проти Медведчука, у другій половині січня, а після закриття каналів не було якогось посилення обстрілів або інший ескалації. Так, в березні і квітні почалося стягування російських військ до кордону, але більшість зарубіжних і українських аналітиків не пов’язують це з Медведчуком: Путін кидав виклик американцям і тиснув на Україну – це були ігри з Байденом”, – говорить “Апострофу” Фесенко.

Експерт зазначає, що в столиці держави-агресора не всі були засмучені санкціями проти кума Путіна.

“Різні джерела говорять, що в Москві, та й в самому Кремлі, багато хто був навіть радий санкціям проти Медведчука, адже усунули їхнього конкурента в боротьбі за годівницю в ОРДЛО. Ці ж люди злили і компромат на нього. Не потрібно перебільшувати роль Медведчука і думати , що завтра через нього Путін піде на нас в наступ – це занадто велике спрощення відносин між нашими країнами”, – додає Фесенко.

На думку політолога, все, що сталося сьогодні – логічно і закономірно, адже після введення санкцій з’явилося багато питань. Зокрема, було незрозуміло, чи почнуться конкретні правові дії, розслідування, пред’явлення підозр Медведчуку і Козаку. Схоже, відповідь вже дана, просто правоохоронцям потрібен був час на розслідування, допити і обшуки.

До речі, недавня поява розмови Медведчука з ватажком “ДНР” Денисом Пушиліним не була випадковою – це схоже на своєрідну “вишеньку на торті”, щоб інформаційно підігріти ситуацію і сформувати суспільний запит на “скільки ще Медведчук гулятиме на волі”.

За словами Фесенка, Медведчука можуть затримати (Козак, як відомо, знаходиться в Росії), але далі виникають питання: буде призначена грошова застава, чи ні. У будь-якому разі, маховик правової машини буде крутитися далі – до суду і вироку. І сама логіка цих дій означає, що Медведчуку запалили “червоне світло” на його участь в українській політиці

Не бачить нічого несподіваного в нинішніх діях силовиків по Медведчуку політичний експерт МЦПД Ігор Петренко. Він вважає їх закономірною послідовністю, враховуючи накладені санкції, розслідування по нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок” тощо.

“Зараз, очевидно, намацали тему, що має під собою підстави, і тут мова не йде про держзраду тільки в контексті розмови Медведчука з Пушиліним, а про передачу таємної інформації по Криму – тобто, тут видно матеріальну складову справи. Крім того, не було ніякої інформації до початку операції – значить її готували ретельно, щоб уникнути зливів. Держзрада – стаття серйозна, мова може йти про арешт без застави”, – говорить Петренко “Апострофу”.

Він акцентує увагу на тому, що навряд чи Путін через кума піде на серйозне загострення ситуації з Україною – у нього попереду зустріч з Джо Байденом.

“Навряд чи Путін задоволений кумом і його роботою, тому що Медведчук добре себе почував при Порошенко, але за Зеленського він перестав бути особливо цікавим. Звичайно, прокачали трохи ОПЗЖ, але важелів впливу на внутрішню політику Медведчук отримати не зміг, а зараз у нього зник медіаресурс, і він як валіза без ручки для господаря Кремля. Для Путіна важливий імідж, що він “своїх не кидає”, але в цій ситуації він реально мало що може зробити”, – підсумував Петренко.

Іншу версію причин подій, що відбуваються називає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Бала вважає, що на Банковій нарешті проявили політичну волю щодо Медведчука – як зазначалося вище, можливо, не без допомоги Заходу. До слова, в Штатах хоч і не прокоментували відкриття кримінальної справи проти Медведчука, але вустами в.о. помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії Філіпа Рікера, вітали санкції України проти “проросійських” сил. Одним з головних фігурантів цих санкцій, нагадаємо, виявився якраз кум президента Росії.

“Ми всі пам’ятаємо, що при введенні санкцій було багато критики від ОПЗЖ з приводу того, що звинувачення в бік Медведчука, мовляв, є голослівними, доказів немає. Зараз же, мабуть, є політична воля, щоб рухатися в цьому напрямку, тому що справа непроста. Зокрема з огляду на можливу відповідь з Москви. До речі, навряд чи після падіння Медведчука хтось інший буде виконувати роль комунікатора з Москвою, яку він досить довго грав, адже в Україні немає рівнозначної особистості по близькості до Путіна”, – підсумував експерт.