Чому держава не може націоналізувати Дельта Банк без банку «Надра»?


У Національному банку повинні до кінця січня визначитися, що робити з найбільшими банками, що зазнають проблеми з капіталізацією. Погоджувати процес рекапіталізації системно важливих банків повинні з МВФ, передає Forbes Україна.
Основна дискусія зараз відбувається навколо майбутнього банків «Надра» і «Дельта», які поки не можуть виконати узгоджених з НБУ планів щодо докапіталізації. Теоретично, «Дельта» потрапляє під програму державної рекапіталізації. Тоді як «Надра» повинні рятувати акціонери. Однак взаємні кредитні зобов'язання двох банків роблять їх порятунок неможливим.
Загальна потреба в докапіталізації банків «Надра» і «Дельта», за інформацією джерела в Нацбанку, перевищує 30 млрд гривень. При цьому, як повідомив Forbes один з менеджерів банку «Надра», узгоджений з НБУ план докапіталізації банку Дмитра Фірташа складає 10-10,5 млрд гривень.
Проблеми з ліквідністю в Дельта Банку почалися ще з лютого 2014-го. Згідно офіційної звітності, що сталося 23 випадку недорезервування. В «Надра» серйозні проблеми з ліквідністю почалися в березні 2014 року, після того як Дмитра Фірташа заарештували в Австрії
залежно від курсу долара. Таким чином, потреба в капіталі банку Миколи Лагунаможет становити близько 20 млрд гривень.
У прес-службі банку «Надра» повідомили, що рішення про збільшення статутного капіталу фінустанови на 5,5 млрд гривень було прийнято ще 9 листопада 2014-го. Перший транш коштів надійшов на рахунки банку в грудні 2014 року. Сума, що залишилася буде перерахована протягом найближчого місяця. Наступні збори акціонерів «Надра» заплановано на початок лютого 2015 року. У Дельта Банку плани щодо докапіталізації не прокоментували.
Стосовно ж виплат вкладникам Микола Лагун у спілкуванні з Forbes пообіцяв, що до кінця січня ситуація буде залагоджена. План порятунку банків логічно може бути узгоджений до 29 січня – останньої дати роботи в Україні поточної місії МВФ. Сам МВФ узгоджує суми, які країна може витратити на порятунок банків. Зрозуміло, що для цього узгодження необхідно розуміти, які саме системно важливі банки будуть утримуватися владою на плаву.
«Обидва банку зараз ведуть переговори з утримувачами великих депозитів про конвертації вкладів у акції банку. «Надра» пропонує такий сценарій американської компанії Cargill, а «Дельта» веде переговори, наприклад, з мережею «Фокстрот» (депозит в розмірі близько $150 млн)», – повідомив співрозмовник Forbes в Національному банку.

 



За його словами, переговори носять «нав'язливий» характер – якщо банки будуть визнані НБУ неплатоспроможними, власники великих депозитів навряд чи зможуть отримати навіть частину своїх заощаджень. «До нас зверталися представники декількох великих клієнтів цих банків за консультацією з цього приводу», – констатує чиновник.
За його даними, проблеми з ліквідністю в Дельта Банку почалися ще з лютого 2014-го. Згідно офіційної звітності (381-я форма), відбулося 23 випадку недорезервування. В «Надра» серйозні проблеми з ліквідністю почалися в березні 2014-го, після того, як пана Фірташа заарештували в Австрії (випадків недорезервування за 381-й формі було 10).
Таким чином, Нацбанк вже майже рік закриває очі на проблеми цих двох банків. І, очевидно, це далеко не повна картина. Виходячи з обсягів рефінансування, проблеми з виконанням базових економічних нормативів є і в інших великих і найбільших банків. Однак незважаючи на загальнодоступну інформацію про труднощі з виконанням зобов'язань ряду банків перед клієнтами, НБУ продовжує закривати очі на їхні проблеми ( займаючи позицію страуса при необхідності відповідати на відповідні питання. – Forbes). Займаючись, тим часом, очищенням ринку від дрібних банків.
Безумовно, така тактика Нацбанку не сприяє зростанню довіри до банківської системи. Проте має досить просте пояснення. Поведінка НБУ пов'язана з неспроможністю держави виконати гарантії повернення вкладів проблемних фінустанов через ФГВФО: на 1 січня 2015 року ресурс Фонду склав всього 17 млрд гривень. Тоді як вклади населення тільки в «Надра» і «Дельта» сумарно становлять майже 30 млрд гривень.
І якщо Дельта Банк після консультацій з МВФ визнаний системно важливим і таким, що підлягає рекапіталізації за рахунок коштів держбюджету, то «Надра» під критерії системно важливого (2% і більше депозитів населення по системі) не потрапляє. При цьому, як стверджують у Нацбанку, гарантії збільшення капіталу на необхідну суму в банку їм дати не можуть. Або не хочуть.
Якщо банк Дмитра Фірташа піде до дна, то не поздоровиться і банку Миколи Лагуна: за інформацією Forbes, весь 90%-вий пакет акцій банку «Надра» закладений в Дельта Банку під кредит в $180-200 млн. При цьому додатковим забезпеченням за цим кредитом (так як акції банку знецінені. – Forbes) виступає пакет акцій медіагрупи «Інтер» (різні джерела називають 20% і 25% пакет акцій. – Forbes).
Саме ці акції були об'єктом пильної уваги людей дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського, який робив пану Лагуну пропозиції про купівлю боргу пана Фірташа. Однак, за даними Forbes, проти переходу акцій «Інтера» під контроль групи «Приват» виступив особисто президент Петро Порошенко, і, кажуть, підкріпив свою позицію додатковим рефінансуванням для пана Лагуна.
Таким чином, два проблемні банки створюють гордіїв вузол проблем для Національного банку та вищих політичних керівників країни. Так, націоналізація «Дельти» призведе до націоналізації банку «Надра» і 20-25% акцій медіагрупи «Інтер». І якщо перша частина угоди пана Фірташа і його партнерів влаштовує, то друга – категорично ні.
Теоретичне банкрутство банку «Надра» призведе до формування додаткової дірки в балансі Дельта Банку ще на $200 млн, а також призведе до переходу контролю над 25% акцій медіагрупи «Інтер» Миколі Лагуну. Що може не влаштовувати ні Фірташа, ні Петра Порошенка.
Власне, для вирішення цієї проблеми і задіяні представники американської компанії Cargill, які повинні допомогти з капіталізацією «Надра», поки пан Фірташ не знайде ресурсів для повернення боргу пану Лагуну. Вже у лютому Cargill після конвертації частини свого боргу в капітал стане власником акцій на суму в 2,5-3 млрд гривень.
Ще одним сценарієм для Дельта Банку є можлива участь в частці його активів такого інвестора, як Зовнішекономбанк РФ, через свою українську «дочку» Промінвестбанк. Forbes уточнив у Миколи Лагуна, наскільки ймовірний такий хід подій. Але той не підтвердив інформацію про можливий співучасті групи ВЕБ підтримки Дельта Банку.



//Олександр Дубинський, Маргарита Ормоцадзе