При згадці імені цього політичного діяча кожен українець, який пережив лихі дев’яності, змінюється на обличчі. «О Господи, ні!» — стандартна реакція людей, які пам’ятають ті темні часи. Мова піде про Віктора Пинзеника.
Як його тільки не називали. В журналістських розслідуваннях зустрічаються такі метафори як «акушер української олігархії», «експериментатор-вівісектор», «економічний фашист». Ні для кого, мабуть, не буде таємницею, що Віктор Михайлович Пинзеник стояв біля витоків незалежності України і тепер саме на ньому лежить відповідальність за те, що майже три десятиліття тому український народ поділився на жменьку олігархічних кланів та мільйони бідняків, які ці клани ненавидять.
Почнемо з того, що навчався Пинзеник у ЛНУ ім. Івана Франка на економічному факультеті, а згодом вступив на аспірантуру і залишився там викладати, допоки у 1991 році не зайняв в університеті місце завідуючого кафедрою економіки та управління народним господарством. Але за рік до цього підвищення, у 1990 році Віктор Пинзеник вже мав бізнес. Разом з Іваном Васюником, з котрим працював в ЛНУ, Пинзеник відкрив перший в Україні платний вищий навчальний заклад — Львівський інститут менеджменту. І це тоді, коли після розвалу Радянського Союзу, люди втратили абсолютно все, що мали! Віктор Пинзеник керував інститутом два роки, поки не став міністром, згодом директором став його колега Васюник, а після нього — дружина Пинзеника Марія.
Гучні скандали, пов’язані з іменем Віктора Пинзеника розпочалися з 1991 року, коли він переміг на виборах у Львові і потрапив до Верховної ради. Освоївшись там, він показав «кузькіну мать» Україні та її громадянам, розпочавши реформи, до яких би додумався не кожен професійний аферист. Рівень інфляції піднявся настільки, що люди працювали безоплатно.
А зараз найцікавіше. Як саме Віктор Пинзеник долучився до створення олігархічних кланів? Ідея була така, що у підприємства, які раніше були державними, а зараз зупинилися, має влитися капітал закордонних інвесторів, аби вони могли продовжити свої функції. Але вийшло інакше, ситуацією скористалися кримінальні елементи: вклали туди гроші, а потім, «під шумок» приватизували, оскільки закон цього не забороняв. Все просто. Фініта ля комедія!
Ще один скандал з іменем Віктора Пинзеника пов’язаний із так званим «договором про трасти», який розв’язав руки шахраям, проте закрив шляхи чесному бізнесу. «Договір» регулював діяльність недержавних фондів для вкладників (траст — англ. «довіряти»), які змогли акумулювати те, що залишилося від капіталу українців, а потім викрасти ці кошти.
В одному із інтерв’ю газеті «День» Віктор Михайлович сказав, що все, що відбувалося тоді було його грандіозним експериментом. І хоча «дослідження» провалилося, без нього ніяк не можна було обійтися.
До грошової реформи скандальний політик теж долучився. Здавалося б, коли гривня вийшла в обіг, можна було святкувати перемогу, адже наявність власної валюти — це ще одна ознака незалежності держави. Але за цією реформою стояла ще одна велика афера, до якої був причетний не тільки Віктор Пинзеник, але й Павло Лазаренко і тогочасний глава Нацбанку, майбутній президент України, Віктор Ющенко. Афера полягала в тому, що уряд купував карбованці. По 200 тисяч за долар! Коли у вересні 1996 року гривня вийшла в обіг, був встановлений офіційний валютний курс 1 гривня за1,76 долара. І тут почалося найвеселіше: карбованці обміняли на гривні, гривні на долари (по спецкурсу, який, ясна річ, був доступний не для всіх) і отримали прибуток. Точні об’єми цієї операції невідомі досі, але річ йде про мільярди. Це було ще одним кроком до укріплення олігархії в Україні, адже тільки ті, хто мав можливість купувати валюту, виграли від реформи.
Про особисте життя Віктора Пинзеника відомо небагато. У нього є дружина Марія, дві доньки Ольга та Юлія і син Володимир. Цікаво знати, що Марія — друга дружина Віктора Михайловича. Колись вона була його студенткою на економічному факультеті. Про перший шлюб Пинзеника інформації немає взагалі. Жінка, яка була його першою дружиною, неначе розчинилася у повітрі. Якось депутат зізнався, що має азартне хобі. Він грає в карти на гроші, хоча заперечує, що коли-небудь йшов на авантюри під час гри у преферанс. Звичайно, і від авантюр відпочивати треба. В приватній бесіді з журналістами Віктор Пинзеник розповів, що протягом політичної кар’єри Віктора Ющенка був відданий йому, адже знайомі вони давно і довгий час поруч проживали. Проте, незважаючи на це у 2004 році (під час Помаранчевої революції) заявив, що поважає право людей голосувати за опонента свого товариша — Віктора Януковича.
Ні для кого не таємниця, що все добре в міру. Ліберальність Пинзеника перейшла усі межі. Можна довго сперечатися, хто він, Віктор Михайлович Пинзеник: сірий кардинал, заручник обставин чи науковець-невдаха, який опинився не у своїй тарілці? Проте, чи має це якесь значення? Як говорив перший президент України Леонід Кравчук: «Маємо те, що маємо». А далі шоу буде продовжуватися…