Українські політики у соціальних мережах відкрито виступили з підтримкою Білорусі в такий важкий для країни час.

Ексгенпрокурор Луценко у своєму Facebook зазначив, що проблемою білорусів є відсутність опозиційних партій, довкола яких можна було б об’єднати протестуючих.

У європейської Білорусі – все попереду. І своя «Україна без Кучми», (яка,власне, і розгортається зараз), і своя Помаранчева революція, і свій Євромайдан.
Ключова проблема сусідів – відсутність опозиційних партій, які здатні організовувати цей шлях до волі. Тому ризик використання простестів Кремлем у своїх імперських інтересах – дуже високий.
І тим не менше: я підтримую кожного білоруса, хто демонструє особистий опір диктатурі.
Свобода – єдина річ, за яку варто боротися і вмирати.

Володимир Парасюк закликав білорусів боротись до кінця, не зважаючи на кров і страх. Він впевнений, що вони все роблять правильно.

Свобода так просто не здобувається!
На цій дорозі буде кров, буде жертовність і буде страх, але зупинитись – означає програти!
Зараз Білоруси все правильно роблять! Головне – не боятись і йти до кінця!
Хай живе Білорусь!

Чинний Президент України Володимир Зеленський зауважив, що в Білорусі зараз не простий час, все через те, що в населення підірвана довіра до легітимності вибочого процесу.

Наші сусіди білоруси переживають зараз непрості часи. Вони намагаються визначити вектор свого подальшого розвитку. І це дуже непросто. Вже очевидно, що далеко не всі в країні згодні з оголошеними попередніми результатами виборів. А, як відомо, будь-яка легітимність виникає виключно із суспільної довіри. Виключно з довіри. Сумніви ж у таких масштабах – це пряма дорога до насильства, до конфлікту, до суспільного протесту, що наростає. Що ми зараз, на превеликий жаль, і спостерігаємо.

Зеленський в будь якому випадку заликатиме лише до мирного урегулювання конфліктів і до толерантного ставлення з боку обох конфліктуючих сторін. Саме діалог, на думку президента, здатен змінити ситуацію на краще.

Безумовно, ми закликаємо наших сусідів до максимальної толерантності, терпимості та відмови від вуличного насильства. Закликаємо до максимально відкритого, нехай і складного, діалогу. Тому що лише широкий діалог дасть змогу забезпечити громадянам Республіки Білорусь вихід з важкої кризової ситуації й чесно обговорити подальші кроки та формати громадської взаємодії. Тільки взаєморозуміння між усіма сторонами здатне зберегти незалежність країни та забезпечити її подальший рух до свободи та демократії. В іншому разі ескалація насильства наростатиме, а це загрожує надзвичайно гіркими наслідками. На мій погляд, зараз у такому діалозі мають бути зацікавлені обидві сторони – і уряд, і суспільство, що протестує…

Нагадаємо, у Білорусі, в неділю, 9 серпня, відбулися вибори президента. Перші протестні акції розпочалися відразу після оголошення екзитполів, згідно з якими чинний президент Олександр Лукашенко набирав близько 80% голосів, а його головна опонентка Світлана Тихановська, яка напередодні збирала велелюдні мітинги, лише близько 7%.

Протести тривали до пізньої ночі та охопили не тільки столицю, а й інші міста. Між протестувальниками та силовиками виникали сутички. До мітингувальників застосовували силу. Мешканці повідомляли про вимкнення інтернету та мобільного зв’язку, не працювали місцеві ЗМІ.