Головні новини Львова
Подобається

Батальйон “Азов”. Війна зсередини

27/08/2014     Автор: admin
Батальйон “Азов”. Війна зсередини

Нещодавно команді громадського проекту «Поборемо корупцію разом» вдалося поспілкуватися з бійцями батальйону «Айдар», які прибули до Львова на декілька годин. Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з добровольцями, які відправилися на Схід, аби захистити нашу державу від окупантів. Про ситуацію в зоні АТО розповів військовик з батальйону «Азов».

– Як Вас звати і де Ви несете службу?

– Моє ім'я Любомир,позивний – Рись. Стою на захисті Батьківщини в лавах добровольчого батальйону «Азов».

Як саме Ви потрапили на службу ?

– Все почалось, мабуть, ще з Майдану. Після першого розгону я прибув в Київ. З невеликими перервами пробув там усю зиму. Там і познайомився з хлопцями, які в травні сформували так званий «Перший легіон» азовців.

– Звідки Ви родом? Яке ставлення рідних та близьких до того, що Ви пішли служити саме в батальйон «Азов»?

– Народився і прожив більшу частину свого життя у Львові. Останні півтора року прожив з дружиною в Дрогобичі, але все рівно вважаю себе львів’янином.

Звісно,мої рідні хвилювались за мене ще з грудня, майже кожен день зідзвонюємось. Просять бути обережним і берегти себе,але я відчуваю, що вони пишаються мною.

– Які настрої панують серед Ваших бойових побратимів? Які бувають побутові ситуації, і як Ви їх вирішуєте?

– Я вважаю, що в нашому батальйоні прекрасний бойовий дух. Кожен прекрасно знає, для чого він тут. Я б навіть не сказав, що наші перші, і хвала Богам, невеликі втрати негативно вплинули на бойовий дух. Навпаки, вони викликають жагу до помсти за бойових побратимів. А ще ми знаємо, що з нами правда,а значить перемога…

Вас забезпечили перед виїздом всім необхідним, чи Ви купували все за власний кошт? Який стан матеріального забезпечення добровольчих батальйонів?

– Держава забезпечує нас зброєю і боєприпасами. Не в повному розмірі, не так як хотілося би. Нам не вистачає важкої техніки, немає танків. Не забезпечують нас і підствольниками, і боєприпасами до них. Однак маємо те, що маємо… Формою,взуттям і амуніцією типу поясів, бронежилетів і розгрузок нас забезпечує батальйон. Дуже допомагають волонтери та небайдужі співвітчизники. Вони надсилають нам різноманітні продукти, дещо з амуніції. А ще листи і дитячі малюнки, які дійсно гріють душу. Звісно, деякі речі доводиться докуповувати за власний кошт.

– Чого бракує найбільше і в побуті, і під час бойових дій, не лише особовому складу, а й батальйону окремо?

– Я вже згадував про брак військової техніки. Мабуть, це найбільш болюче питання. Ми маємо кілька вантажівок, наше дітище, наш легендарний броньований Камаз, легкові машини, кілька БТРів, недавно отримали також декілька броньованих інкасаторських машин. Але самі розумієте, з такими засобами непросто воювати проти танків і «Градів», однак ми стараємося…

– Нещодавно у мережі поширилася інформація, що влада боїться добровільних батальйонів і саме тому дала наказ генералам та штабам знищити цілком ці батальйони у кровопролитних боях. Що Ви про це думаєте ?

– Важко щось сказати, звісно, доводилось чути схожі думки. Коли бійців батальйонів і простих солдат посилають у криваву м'ясорубку без належного прикриття, то безперечно напрошується два варіанти-або «там зверху» нас хочуть «злити», або вони дурні… Хоча друге не заперечує перше, звісно ж… А те, що вояки виконують завдання та ще й з мінімальними втратами – це заслуга передусім самих бійців та польових командирів.

– Ваші прогнози стосовно подальших дій Росії?

– Я вважаю, що є два найбільш вірогідних варіанта розвитку подій, перший – Росія перестає підтримувати терористів, тоді АТО закінчується за кілька тижнів. Це є доволі вірогідним,оскільки санкції Заходу б'ють по російській економіці,і в першу чергу, по кишеням російських олігархів, яким це навряд чи подобається, і чи довго вони зможуть терпіти Путіна, який теж це має розуміти.

Другий варіант – Росія офіційно вводить свої в Україну, що стає причиною великої і кривавої війни, можливо, навіть Третьої Світової. А ще є варіант, що Путін зробить нам подаруночок у вигляді місцевого «Сектора Газа» на Донбасі, де постійно буде стрілянина, вибухи і диверсії.

– Мабуть важке питання, але ми не можемо його не поставити, дивлячись новини в тому числі державні ЗМІ ми отримуємо викривлену, на наш погляд, картину стосовно втрат. Що Ви можете сказати стосовно цього?

Дійсно важке питання… Особливо тим, що ні телевізора, ні радіо я не чув-не бачив уже, здається, років сто…

Жартую звісно, але останні новини я, як дитя інформаційної епохи, отримую відомості про останні події переважно через Інтернет, а там зустрічається всяке: починаючи від правдивої інформації і закінчуючи явними плітками чи дезінформацією.

-Питання, яке цікавить чи не кожного, яка вона, війна зсередини?

– Найважливіша риса, мабуть, це постійна готовність. Чуткий сон і зброя практично в ліжку… А так – це бойова дружба і важкі тренування, вічне відчуття плеча і приємна втома у м'язах. Радість перемог і біль утрат, тривога перед боєм і якась відстороненість в той час,коли ти бачиш себе ніби збоку. Коли м'язи самі виконують доведені до автоматизму команди, коли зброя сама знаходить ціль, а розум не встигає навіть задуматись. Це те, що навіть приблизно не можна передати словами…



Коментарі