617ad00634b704eb92f0891453517dce1439898927

Батько 19-річного бійця Святослава Горбенко, який загинув в Донецькому аеропорту, перебуваючи у складі 5-го батальйону ДУК ПС 3 жовтня 2014 р., написав до президента України Петра Порошенка відкритий лист з проханням визнати загиблого сина «учасником бойових дій» та видати документи та компенсацію відповідно до цього статусу, або ж розслідувати загибель сина згідно чинного в країні КК України.

Відкритий лист зломлений горем батько опублікував на своїй сторінці в соцмережі, передає Корупція.Інфо.

Батько Святослава Горбенко змушений був звернутися до президента, адже протягом минулого року батьки бійця пройшли всі кола пекла чиновницького цинізму, а похований син досі не має гідного пояснення своєї смерті. 

«Пане Президент!
Я щиро скажу Вам, що не хотів до Вас персонально звертатися, тому що обурений багатьма Вашими вчинками і рішеннями, не згоден з ними і не є Вашим прихильником, але велике горе і головне почуття батьківського обов'язку перед пам'яттю 19 річного сина змушує мене на цей крок.
Я пишу Вам відкритого листа, бо знаю напевно, що будь-який лист, поданий в президентську канцелярію України звичайним громадянином буде прочитано не Вами, а Вашими помічниками і швидше за все Ви ніколи про нього не дізнаєтеся (маю сумний досвід з Президентом Ющенком у 2004-2005 роках). А крім того, Ви завжди будете мати законне і справедливе право говорити, що його не бачили», – пояснив відкриту форму свого звернення Горбенко-старший.

Батько просить президента посприяти і зупинити введену в країні бюрократичну машину, яка ганебно «маніпулює з визнанням чи невизнанням загиблих воїнів-добровольців, які служили в «Правому секторі». За словами батьків бійця, «держава відмовляє Святослава в статусі учасника бойових дій а нашій сім'ї статус сім'ї солдата, що загинув в АТО» на підставі того, що цей статус надається лише живим людям.

«Мій син, Святослав Горбенко 19-річний хлопець, студент-філолог Київського Національного Університету ім. Т. Р. Шевченко пішов добровольцем у ДУК ПС і загинув 3 жовтня 2014 року під час оборони ДАП (згідно з судово-медичною довідкою, наданою мені і свідчень бійців ДУК ПС. Досі під різними приводами і юридичними формулюваннями держава не визнає його учасником бойових дій і по суті солдатом, який загинув за Україну. Його єдина провина полягала в тому, що він загинув, перебуваючи в лавах ДУК ПС – єдиною добровольчої військової структури, яка його взяла до себе, тому що інші йому відмовили – адже він був студентом очного навчання і закінчив військову кафедру. Він щиро вважав тоді в серпні 2014 року – що слід очікувати масштабного наступу російських військ на Україну і поспішав стати в ряди її захисників, залишивши останній курс університету і не дочекавшись офіцерських погонів. Тепер все це – насамперед, бажання захистити Вітчизну – обернулося йому і нам на покарання.

Держава, через МО, Департамент у справах ветеранів війни і т. д, Київського райсоцбезу м. Полтави відмовляє йому в статусі учасника бойових дій а нашій сім'ї в статусі сім'ї солдата, що загинув в АТО. Підставою є відсутність у нас всього ПАКЕТУ документів, які наша сім'я повинна надати в соцбез, а крім того цинічне трактування статусу учасника бойових дій як статусу тільки для живих. Тобто, за таким формальним трактуванням статус учасника бойових дій надається тільки живим, і досить вбити солдата – він вже не учасник – не фізична особа. Не буду коментувати цю маячню і цинізм, але зауважу, що навіть в нашій державі посмертно надаються навіть і військові звання і державні нагороди, і при цьому не вважається, що їх може отримати тільки жива фізично особа, як бачите повний абсурд. Ордена посмертно давати можна, а визнавати, що чоловік загинув як солдат, не можна після його смерті», – зазначає батько загиблого юнака.

Нещасні батьки спробували донести до голови держави, що ніякі грошові компенсації не зможуть заглушити втрату єдиного сина, але відмовляючи в статусі УБД, це не тільки додатково збільшує їх душевний біль, але і «принижує в очах суспільства», а також «кидає тінь на ім'я загиблого сина».

«За що Ви караєте так нас, пане Президент, за що Ви караєте так тисячі сімей в Україні, що вже і без цьої зневаги вже нещасливі і мучаться?», – резюмує батько героя.