Президент Володимир Зеленський розповів, що не хоче посилювати урядовий контроль за демократичною опозицією після перемоги у війні проти Росії, бо це буде блюзнірством стосовно полеглих героїв України і людей, які втратили близьких у війні.
Про це йшлося на онлайн-зустрічі Зеленського зі студентами Стенфордського університету
Українець, який навчається в Стенфордському університеті, запитав президента, як він планує зберегти демократію в Україні після перемоги у війні проти Росії. На думку студента, після завершення бойових дій заради відновлення необхідність ухвалення непопулярних рішень може спровокувати політичних опонентів скористатися шансом і завадити йому втілювати післявоєнні плани.
Пряма мова Зеленського: “Абсолютно кожна родина, кожен з нас платять занадто велику ціну за цю війну. Для деяких людей – це величезна жертва. Хтось втратив своїх дітей, які загинули в боротьбі за вільну Україну. Хтось став вимушеним переселенцем, хтось навіть переїхав за кордон. Ми всі несемо ці жертви, але ми віддаємо цю жертву заради майбутнього – майбутнього вільної й демократичної України.
Якщо ми боремося за такий тип держави, за такий спосіб життя, де найголовнішими принципами є свобода й демократія, і якщо ми боремося за це і захищаємо саме це, то як я можу мати якусь іншу думку? Ніхто не допустить цього серед нашого народу, і мені б особисто це (“закручування гайок” – УП) не сподобалося. Я гадаю, що я й не готовий до такого. Але нам потрібно бути серйозними щодо суворої вертикалі влади в плані безпеки. У нас більш загрозлива ситуація навіть, ніж в Ізраїлі.
Ми не можемо бути ліберальними в плані безпеки, але в іншому наша держава – ліберальна, наш народ – ліберальний. Ми цінуємо свободу і ми боремося за неї”.
Водночас президент наголосив, що заради національної оборони і безпеки владі доведеться посилити вертикаль військового сектору і правоохоронних органів, хоча це має супроводжуватися законодавчими обмеженнями.
Крім того, Зеленський сказав, що найбільша кількість жертв від російської окупації припадає на східні області України. Водночас, саме на сході України відносно більше громадян мали родинні, бізнесові чи професійні зв’язки з Росією, а також раніше дотримувалися думки, що українська влада повинна досягти якогось компромісу з Кремлем.
