Буряти, яким вдалося вижити в Україні, масово пишуть рапорти, адже не хочуть більше сюди повертатися. Натомість вони чують тільки погрози від командування та чимчикують у СІЗО під тимчасово окупованим Луганськом.

Про це розповіли 7 контрактників з Бурятії, які вже написали рапорти про відмову воювати проти ЗСУ. Аудіозапис їхніх коментарів потрапив до російських журналістів.

Запис з розповідями солдатів із бурятії надала журналістам президентка фонду “Вільна бурятія” алєксандра гармажапова. Усі 7 контрактників назвали свої імена:

ілья камінскій,

алдар диликов,

владімір мальков,

андрєй мартинов,

сєргєй арсьонов,

віктор дурних,

ніколай васільєв.

Усі вони служили у бурятській військовій частині №32364. Після кількох місяців війни проти ЗСУ вояки вирішили написати рапорти про відмову від участі в бойових діях. Проте все виявилося не так просто.

«Ми всі написали рапорти, командування відреагувало негативно. Тобто розпочалися погрози з боку командування», – розповів один з відмовників.

За його словами, солдатам погрожували, що вони не потраплять у пункт постійної дислокації. До бурятів навіть приїжджав так званий “начальник” військово-слідчого відділу Дніпропетровської та Херсонської області.

“Казали, що створили штурм-загін під Луганськом, і після СІЗО-1 відправляють усіх туди”, – додав бурят-окупант.

За словами відмовника, окупантів везуть у військову комендатуру групами від 8 до 10 осіб. Там їх утримують 3 – 4 дні. Буряти, які не хочуть воювати, спершу перебувають у замкненому гаражі з одноразовим харчуванням. Потім їх везуть у СІЗО під Луганськом, яке облаштували на базі реабілітаційного центру.

Контрактник додав, що наказ про відправку військових до СІЗО віддавав заступник командувача з військово-політичної роботи. Своєю чергою начальник військово-слідчого відділу змушував відмовників писати пояснювальні та заяви про готовність воювати далі.

“Змушували писати пояснювальні, що ми не відмовляємось виконувати бойові дії. Тобто рапорт ніхто не приймав, ніхто не підписував, рвали, змушували писати різні пояснювальні. Рапорти не розглянули до сьогодні. З подання першого рапорту минуло вже півтора тижня. Жодних зрушень немає”, – пояснив відмовник.

Навіть окупантам, які зазнали поранень, не вдається уникнути повернення в Україну. Зокрема, матір ще одного контрактника, який написав рапорт про відмову брати участь у бойових діях після 4 місяців війни, розповіла, що йому навіть з двома контузіями не дозволили звільнитися. Ба більше, солдата відвезли до прокуратури.

“Вирішив скласти зброю та повернутися додому, але додому повернутися не дають, кажуть, що немає такого закону”, – зауважила жінка.

За її словами, синові обіцяли дати відпустку у травні, однак цього так і не сталося. Жінка пояснює масову відмову бурятів воювати тим, що “хлопці стомилися”.

“Я зрозуміла, що їх навіть не виводили з боїв – на два, на три дні відпочинку. Я нікого не звинувачую, звісно, ні командувачів, ні уряд. Це така ситуація… Але, певне, щось пішло не так. І зараз тримають хлопців, і не підписують їм рапорту до росії – ось у якомусь ми підвішеному стані”, – бідкається росіянка.

Жінка розповіла, що рапорти про відмову від участі у війні в Україні написали 77 солдатів, які служили у бурятії. За її словами, приводом для цього стало те, що “в бригаді не залишилося жодного танка”, тоді як бійці ЗСУ мають і ракетні установки, і гаубиці.

«Бригаду залишили на смерть», – пояснила матір контрактника.

Матір іллі камінського розповіла про аналогічну ситуацію.

Раніше у фонді “Вільна бурятія” повідомили, що до росії з України повернулися приблизно 150 контрактників, які відмовилися воювати. За словами гармажапової, вони розірвали контракти з міністерством оборони країни-агресорки ще у червні. Проте автобус за бурятами приїхав лише після звернення 15 їхніх родичок до голови регіону алєксєя цидєнова.