maxresdefault

Збігли два тижні, які дав Президент силовикам на вирішення проблеми незаконного видобутку бурштину. Та на Поліссі стало ще гарячіше. Є думка, що настав час оголошувати ще одну антитерористичну операцію та вводити туди Нацгвардію. Бо копачі вже починають нагадувати терористів – штурмують об’єкти, виставляючи поперед себе жінок та дітей.

Торік бурштинові війни на Рівненщині вперше набули національного розголосу завдяки «розбіркам» нардепа та його спортсменів з місцевими, перекриттями трас та масовими бійками і заворушеннями.

Причина конфлікту – мільйонні потоки на незаконному видобутку бурштину. Масштаби бізнесу вже промислові, і в ньому задіяні тисячі людей. Бажання легко і швидко заробити спричиняє дедалі більше сутичок. Місцеві кажуть, що вже не один копач назавжди залишився в пісках Полісся.

Цьогоріч ситуація тільки загострилася. Приклад – недавня бійка за участі 40-ка міліціонерів та двох сотень копачів. Тоді постраждали семеро правоохоронців.

За протидію правоохоронцям та побиття міліціонерів проти копачів лише з початку року відкрито 22 кримінальні провадження.

Андрій Запорожець, заступник начальника відділу спеціальної міліції УМВС Рівненської області:

– Корінь цієї проблеми, я вважаю, полягає в тому, що вказаний кримінальний промисел підтримується місцевим населенням.

2 липня у ситуацію втрутився Президент. Навіть до нього нарешті "дійшло".

– Жодна ділянка, жодна артель не працює без міліціейської криші, без прокуроьскої криші, без СБУшної криші і, шановні панове губернатори, без криші на рівні районних адміністрацій.

Президент дав силовикам два тижні на врегулювання ситуації з бурштиновидобутком. Відразу ж зросла кількість повідомлень від міліції і прокуратури про затримання бурштинокопачів та скупників каміння.

А вже через тиждень– нове масове заворушення. Цього разу в бій пішли жінки та діти.

Село Кам’яне знаходиться за 10 кілометрів від кордону з Білоруссю. Тут є не лише міліція, а й прикордонний підрозділ. Разом вони затримали групу людей з трактором та мотопомпою.

Селяни кажуть, що їхали гасити торфовища, які в цих місцях горять та тліють всю гарячу пору року. Мовляв, гроші на помпу збирали всім селом. Бурштин копати не думали. Поки що, каже місцева жителька Віра Демидовець.

– Купили помпу для того, щоб пожари тушити. В нас же горять торфяники. А може, колись, десь же копають бурштин. Може, десь колись би й поїхали, покопали б.

Прикордонники ж пояснюють, що помітили копачів під час розмивання ґрунту помпою за кілька кілометрів від державного кордону. Та поки туди виїхав підрозділ, людей вже хтось попередив.

– Дані громадяни отримали дзвінок телефонний, зібрали рукава, зібрали помпу, сіли на трактор і почали тікати. І вже по дорозі ми їх зустріли.

Трактор, помпу і затриманих доправили на територію прикордонного підрозділу села Кам’яне. Незабаром з’явилася чимала група підтримки – близько сотні людей. Вечірній бунт селян переріс в нічні заворушення зі спробою повернути свою техніку. Прикордонники розповідають деталі сутички, яка закінчилася автоматними чергами. 

Андрій Наумчук, начальник відділення інспекторів прикордонного підрозділу Кам'яне:

– Вони били вогнегасником по воротах, потім був попереджувальний освітлювальний з СПШ постріл. Після того вони намагалися завалити ворота. Безпосередньо почали стріляти вгору і неодноразово з автоматів, коли вони вже проникли на територію військового містечка. Це вже можна трактувати як напад на військове містечко.

– Десь в тому напряму в землю. 23 постріла.

– Десь вони прямо тут, так?

– Ну приблизно, я зараз точно не скажу, приблизно люди дійшли ось до цього місця.

Під час штурму вогнепальні поранення дістала 38-річна Віра та 23-річний Іван. Жінка згадує:

– Люди нападали, люди ж без нічого. Навіть палок ніяких не було нападали. Ще вони нападали на забор, там біля забора стояли. Біля залізного, правда. Забора того не було дерев`яного, попадав вже ж, поламали. Вони ж без палок, без нічого.



Постраждала каже, що біля їхнього села бурштин не миють. Перепитуємо в інших місцевих.

– Скажіть, будь-ласка, у вас миють бурштин тут, чи не миють?

– Бурштин?

– Так.

– Є. Але його нема. Ось такий маленький. Отакий.

– То миють чи не миють?

– Не миють, а у нас взагалі не миють.

– Взагалі не миють?

– Взагалі не миють, бо його нема тут.

– Отож місцеві кажуть, що бурштин у Кам'яному не миють, але за допомогою прикордонників ми поїдемо і перевіримо, чи є місця видобутку бурштину поблизу села Кам'яне.

– Нема.

Їдемо слідом за прикордонниками на місце, де їхній спостерігач помітив копачів з помпою. І ось характерні сліди добування бурштину – кола розмитого піску.

Звідки в людей стільки агресії і що з цим робити? Роман Коваль очолює Інститут миру і порозуміння, який разом з міжнародними організаціями долучається до вирішення різнопланових конфліктів між громадами.

– Після Майдану градус чутливості до насилля у населення зменшився, і фактично дуже швидко і набагато скоріше сторони переходять до насильницьких дій.

Не відрізняються від місцевих і деякі народні депутати. Своїм прикладом вони лише підвищують напругу та свої передвиборчі рейтинги.

– Подібні дії народних депутатів зазвичай переслідують тільки одну мету – власного популізму. Тобто заробити собі такий певний дешевий авторитет серед тих людей, які вважають, що це ніби прояв такої його лояльності, або що він на їхньому боці. Жоден силовий крок не веде до вирішення конфліктних ситуацій.

Селяни ж почали використовувати нову тактику протистояння. І вона до болю нагадує недавні події на півдні України.

Віра Демидовець, постраждала у сутичці мешканка с. Кам'яне:

– Я стояла впереді ось так. Там багато жінок стояло. То мужики: «Баби, ставайте вперед, вас стрилять не будуть».

Володимир Путін, Президент Російської Федерації:

– И пускай попробует кто-то из числа военнослужащих стрелять в своих людей. За которыми мы будем стоять сзади, не впереди, а сзади. Пускай они попробуют стрелять в женщин и детей.

На думку експерта, щоб залагодити конфлікт, треба вдаватися до перемовин і враховувати інтереси всіх сторін. Одним з таких вирішень може бути закон, який дозволить селянам легально мити бурштин. Такий законопроект вже пройшов перше читання. Але депутати поки що не можуть дійти згоди щодо окремих пунктів.

Єгор Соболєв, Голова антикорупційного комітету Верховної Ради:

– Нас налякали дві норми: перша норма – про можливість створити комунальне підприємство, яке фактично перетвориться на монополістів, місцевих монополістів. Друга, теж, як на мене, прихована ідея, як потім можна класно заробляти вузькій групі осіб – це так звані біржі, через які має робитися цей продаж. Той, хто захоплює біржу, в результаті стає ще одним монополістом. А якщо це те ж саме угрупування (той, хто має комунальне підприємство і має біржу) – повний корупційний рай.

Василь Яніцький, народний депутат, співавтор законопроекту:

– Як би ми не зробили, ми всюду можемо знайти корупційну складову. Але, як по мені то створення підприємства, яке підпорядковане районній раді в тому районі, де артелі можуть працювати, старательські артелі можуть працювати у себе в районі, це найкращий варіант на сьогодні. Думаю, що в процесі півроку-рік ми самі зрозуміємо, що з цього закону треба змінити.

А поки депутати сперечаються, кількість постраждалих від бурштинових «розбірок» і заворушень зростає. У надприбутковий злочинний промисел втягнуті вже цілі регіони, а десятки мільйонів доларів і надалі успішно оминають бюджет.

/Володимир і Антоніна Торбічі, Дмитро Бондар, Слідство.Інфо