Наші статті
Подобається

Черговий сплеск націоналізму у Сербії та Албанії

10/11/2014     Автор: Яна Романська
Черговий сплеск націоналізму у Сербії та Албанії

Сьогодні, 10 листопада, албанський прем'єр, Еді Рама, має здійснити візит до Белграда, який перенесли після зірваного футбольного матчу двох збірних – Сербії та Албанії.

Ситуація між цими країнами і досі є напруженою.

Незалежність Косово проголошена 17 лютого 2008 рокую. Так з 1999 року Косово перебуває під контролем адміністрації ООН зі столицею в Приштині. 18 лютого парламент Сербії прийняв рішення про анулювання рішення парламенту краю Косова. Але вже її незалежність визнали понад шістдесять країн зі всього світу ( наприклад, Афганістан, США, Бельгія, Німеччина, Франція, Об'єднане Королівство, Польща та ін.). Натомість такі країни, як Іспанія, Росія, Грузія, Молдова, сама Сербія й деякі інші все ще не визнали державу. В основному через те, що побоюються виходу окремих територій зі свого складу подібним чином. Воїслав Коштуніца, тодішній прем'єр Сербії, заявив, що його країна ніколи не визнає незалежність Косова й боротиметься мирним шляхом за існування Косова на правах автономії лише в складі Сербії.  

Офіційно Україна проводить консультації з міжнародними партнерами (2008) та займає позицію вичікування і невизнання (2010 р. – дотепер), юридично не приймаючи жодного рішення стосовно визнання Косова.

Питання з ситуацією «країни Косово» особливо гостро постала у сучасних умовах. Адже російський уряд схильний порівнювати анексію Криму саме з цією подією. Мовляв, Захід сам випустив джина із пляшки, визнавши незалежність Косова – а Крим нині лише наслідує цей приклад. 

Хибність такої думки пояснює оглядачка DW, Веріца Спасовска: «…це порівняння також накульгує, адже Захід не планував приєднати Косово до однієї з сусідніх держав.

Тлумачення Москвою норм міжнародного права викликає здивування і у Сербії. Адже ще донедавна сербські політики були переконані, що Москва розцінює конфлікт у Косові як лякаючий приклад західної політики військової інтервенції. Нині ж вони повинні констатувати, що друзі у Москві визнають незалежність Косова бажаним прецедентом, котрий повинен легітимувати їхні власні владні інтереси. Однак цей фокус легко розгадати. Адже Косово – це таки не Крим».

Якщо повернутись до ситуації з Албанією та Сербією, варто зазначити, що не так давно країни пішли на «контакт» – має відбутись зустріч. Яку раніше зірвали футбольні фанати. Останнім часом останні стають одним із рушіїв творення історії країн, всі пам’ятають їх немалий вклад у Революцію Гідності. Так і цього разу «активні» молодики «приклали» руку до перебігу подій. Напруга між Сербією та Албанією почала знову наростати під час футбольного матчу між збірними цих країн (матч відбувався у Белграді 14 жовтня).

Конфлікт полягав у тому, що під час футболу над полем з'явився безпілотний літальний апарат з прикріпленою до нього картою так званої Великої Албанії, на якій до складу Албанії включені Косово, частини Сербії, Македонії, Чорногорії та Греції. Тоді агресивно налаштовані сербські вболівальники увірвались на поле та напали на албанський гравців. Зрозуміло, що вже ніхто не догравав гру, в інтернеті після цього інциденту почали з’являтись заклики до геноциду.

Через початок такої агресії серед громадян, було зірвано історичний візит у Сербію албанського прем'єр-міністра (перша двостороння зустріч за 68 років).

Європа, як завжди, ситуацію прокоментувала стримано:

Німецький євродепутат Девід МакАллістер, у розмові з DW відзначив, що примирення має відбуватися на рівні усього суспільства. "Я сподіваюсь, що такі події більше не повторяться", – підкреслив депутат, який віднедавна курує питання з Сербії у Європарламенті.

 

Автор: Yavkubi