811

Із святом Великодня пов’язано багато власне українських повір’їв, які не мають нічого спільного із церковними традиціями, одаче від цього шановані не менше. Наповнення Великодного кошика певними продуктами – одне з таких, напевне, ще дохристиянських таїнств. Тож українці брали до церкви цього дня:

1. Паску, бо круглий хліб символізував сонце, а в християнстві – це тіло господнє. Свяченою паскою починали великодній сніданок. Це символ воскресіння. Усе, що стосувалося паски, мало непересічне значення: крихти не можна було викидати свиням чи птиці, лише рогатій худобі; вершечок від паски, висушений і залишений на запас, мав, за повір’ями, лікувальні властивості не лише для людей, але й для худоби.

2. Крашанки або писанки, бо яйце означало безкінечність всесвіту, який мав таку ж форму, життя, його безсмертя.

3. Вино – кров господню, що також символізувало любов і щастя.

4. Пиріжки з капустою та маком. Крім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти подібну смакоту. Вони вважались символом місяця, а ще безкінечності роду. Капуста – означала здоров’я, а мак – мав магічну силу, означав багатство, захищав від злих сил.

5. Ковбасу – символ добробуту, оскільки такі харчі виготовлялися переважно на запас. Це також символ душевної радості, що приходить від виконання людиною Божої волі.

6. Сало – символ сили. Та й який же українець не любить і не поважає сало?

7. Рибу, яка у християнстві була символом бога, а в дохристиянські часи вона вважалася посередником між небом і землею, «птахом землі». Була також символом жертовності.

8. Сир, що символізував гармонію з природою.

9. Масло, щоб усе йшло як по маслу. А ще продукти з молока, символізують нерозривний зв’язок матері та дитини, людей та Ісуса Христа.

10. Мед — «аби життя було солодким і багатим у любові на довгі літа».

11. Хрін – символ здоров’я і міцності. Також символізує непохитну віру у Христове Воскресіння.

12. Часник, щоб відганяв злі сили, хвороби і злидні.

13. Сіль. Як присмак до їжі вона символізує гостинність; а як антисептик вона означає довговічність, стійкість, чистоту. Звідси біблійний вираз «заповіт солі». Це символ очищення, також є оберегом від злих очей. Є повір’я, якщо посипати свяченою сіллю поріг, то погана людина не зможе зайти до хати.

14. Кошик обов’язково прикрашали барвінком. За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев’януче кохання, нестаріюче життя, пам’ять. Гілочками обплітають стінки кошика, що означає єдність людини з природою.

15. Накривали продукти рушничком. Це обов’язковий елемент, який господиня вишиває заздалегідь власноруч. Нитки — символ життя. Їх поєднанням у вишивці, жінка яка вишиває рушничок, творить своїй сім’ї щасливу долю та довгі роки життя.

16. Брали також свічку — предмет, що символізує світло та Божу благодать. Запалюючи свічку у церкві під час служби, українці духовно єдналися з іншими віруючими, а ще вона означає спільну радість свята.