Досьє
Народився в місті Тирасполь, Молдовська РСР.
У 1998 році обраний народним депутатом України III скликання. Очолював підкомітет парламентської реформи та парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
У 2002 році обраний народним депутатом України IV скликання. Керував підкомітетом з питань законодавчого забезпечення політичної реформи та організації парламентського контролю Комітету ВР з питань правової політики.
З лютого по грудень 2004 року – Голова Центральної виборчої комісії, під час президентських виборів 2004 року, які вилилися в «Помаранчеву революцію».
З грудня 2004 по травень 2006 року був ректором Одеської національної юридичної академії.
У 2006 році був обраний народним депутатом ВР України V скликання від «Партії регіонів». Очолив Комітет ВР з питань правосуддя.
У 2007-2012 рр. – народний депутат ВР України VI скликання від «Партії регіонів». Очолив Комітет ВР з питань правосуддя.
У 2012-2014 рр. – народний депутат Верховної Ради України VII скликання. Голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя.
Восени 2014 року був обраний народним депутатом України VIII скликання. Член Комітету ВР України з питань правової політики та правосуддя. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль. Член Української морської партії Сергія Ківалова.
Освіта
1980 році закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за спеціальністю правознавство. У 1985 році захистив дисертацію.
Родина
Сергій Ківалов одружений. Разом подружжя більше 30 років. Дружина Наталія – економіст і юрист. Дочка Тетяна Ківалова (1976 р.н.).
Доходи
В 2014 році задекларував 416 754 грн. З цієї суми заробітня плата Ківалова склала 166 112. 7 тис. грн, дивіденди та відсотки – 83 026 тис. грн. У його власності або в оренді знаходиться квартира площею 113, 16 м та будинок площею 672, 2 м. Також у власності пана Ківалова числиться автомобіль Mersedes-Benz S 500. Сума коштів на рахунках в банках становить 27 920 416 млн. грн.
Компромат
У січні 2014 року Сергій Ківілов голосував за «диктаторські закони» – пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.
Найбільш скандальна історія, в центрі якої опинився Сергій Ківалов, сталася в 2004 році, під час організації та проведення президентських виборів в Україні. Тотальні фальсифікації народного волевиявлення по всій країні спровокували початок так званої «Помаранчевої революції».
За інформацією в ЗМІ, найбільш підозрюваною в причетності до фактів фальсифікації особою був Сергій Ківалов, але він так і не поніс за це ніякої відповідальності.
Правда, як голова Центральної виборчої комісії, отримав кличку «Підрахуй».
У 2007 році Сергій Ківалов був нагороджений медаллю та грамотою «за вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України». Для багатьох українців, особливо тих, хто стояв на Майдані під час «Помаранчевої революції», це було дуже неочікувано і незрозуміло. Особливо той факт, що це нагородження в обов'язковому порядку було узгоджено з Президентом України, яким в той час був Віктор Ющенко.
Сергій Ківалов відомий на прізвисько «Підрахуй» і «Кідалов».
Як зазначалось у ЗМІ, останнє йому дали одесити, за його відмінну рису, що полягає у бажанні «кинути» ближнього. Ківалов привернув до себе увагу, коли у 1997 році створив Одеську юридичну академію. Допомагав йому в цьому тодішній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко, який втік з країни в 1999 році.
Одеська юридична академія за задумом повинна була стати особистим бізнесом Ківалова під «покрівлею» держави. В пресі повідомлялось, що в перші роки роботи академії її легальний оборот склав 10 млн доларів за рік. При цьому цей заклад знаходиться на утриманні державного бюджету.
За повідомленнями в ЗМІ, Ківалова вважали негласним узурпатором судової влади в Україні. Неодноразовими були випадки «замовних» звільнень і призначень суддів під головуванням Сергія Ківалова, для чого застосовувалися «підтасування» результатів голосування членів Вищої ради юстиції України. За інформацією з суддівських кіл, у ВРЮ стали практикуватися «розцінки» на відповідні подання щодо призначення на суддівські посади різних категорій.
Як писали ЗМІ, відомі й інші факти незаконного використання Ківаловим службового становища у власних інтересах.
Наприклад, про його безпосередню участь в ініціюванні процедури банкрутства Одеського заводу «Оріон» (АТ з великою часткою державного капіталу), про отримання дозволів на прохід до режимної зони Одеського аеропорту, рішення міжконфесійних господарських спорів на користь УПЦ (за що С. Ківалов був нагороджений орденом УПЦ ), незаконну, за оцінкою експертів, приватизацію окремих об'єктів Одеської юридичної академії та т.д.
В неділю 30 серпня одеські активісти штурмували будинок Ківалова.
Автомайданівці встановили на території "замку" прапор України і символіку Автомайдану, проникли в будівлю і тепер фотографуються з розкішними предметами інтер'єру, зокрема, зі знаменитим золотим диваном і дорогими портретами Сергія Ківалова.
