Українська гривня в 2018 році незвично рано почала виток "осінньої девальвації" – подорожчання валюти почалося з 18 липня і не припиняється досі. А в останній тиждень серпня і долар, і євро побили встановлені ще взимку рекорди дорожнечі. Курси іноземних валют подолали психологічні позначки – 28 грн для долара і 33 грн для євро.

Йде тиждень долар завершив з офіційним курсом 28,27 грн/дол. Тобто, в порівнянні з початком тижня офіційно гривня до долара впала на 39 копійок.

В обмінниках "зелені" продавали по 28,4 грн, але до вечора п'ятниці курс готівкового долара знизився до 28,25 грн.

1. "Очевидні" причини подорожчання долара

Як пояснюють експерти, головними факторами тиску на гривню залишаються підвищений попит на валюту і погіршення ситуації на зовнішніх ринках. Долари та євро скуповують через сезонні закупівлі енергоносіїв. А пропозиція валюти обмежується через виплати за іноземними облігаціями. На цьому тлі на валютному ринку виникли панічні настрої.

"Фіксація прибутку по нашим ОВДП зовнішніми інвесторами призвела до попиту на валюту. У випадку з Україною, активуються панічні настрої, які призводять до падіння курсу. Суть в тому, що при наявності доларової ліквідності її власники просто утримують валюту до кращих часів, очікуючи подальшого підвищення курсу гривні", – пояснив "Сегодня" аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко.


Крім того, долар до кінця цього тижня дорожчав по всьому світу, а ось сировина – головний експортний продукт України – навпаки, дешевшає. Криза в Туреччині і девальвація ліри, на думку фахівців, теж вплинули на гривню, як і на інші нацвалюти країн, що розвиваються. Правда, в НБУ цю причину заперечують. Кажуть що вплив турецької девальвації може проявитися лише з часом, і до того ж буде мати і плюси, і мінуси для України.

2. "Неочевидні" причини зростання курсу

У Нацбанку днями назвали ще дві причини девальвації гривні. Як заявив директор департаменту відкритих ринків Сергій Пономаренко, обвал гривні на міжбанку пов'язаний з тим, що Мінфін в кінці місяця відшкодовує бізнесу податок на додану вартість (ПДВ).

"За три дні (до 28 серпня. – Ред.) обсяг таких виплат склав 6,9 млрд грн. Після отримання відшкодування експортери зазвичай скорочують пропозицію валюти на ринку, оскільки їхні потреби в гривні тимчасово значно зменшуються", – розповів Пономаренко.

А заступник голови НБУ Олег Чурій і зовсім звинуватив в ослабленні гривні "чорних аграріїв" – тіньових бізнесменів, які працюють за готівкову валюту. За оцінками учасників валютного ринку, частка цього сектора становить близько 25-30%.

"Ми формально називаємо [готівковий ринок] "населенням", але розуміємо, що населення там не так багато. Визначальний вплив надає так званий "чорний ринок" агробізнесу. … Це повністю "чорна" економіка, яка працює за готівковий долар, і ми чітко бачили її вплив в липні, коли банки з нетто покупців іноземної валюти стали нетто продавцями, це співпало з початком сільськогосподарського сезону", – сказав Чурій і спрогнозував, що в середині зими, коли починається посівна компанія, цей тіньовий сектор починає продавати валюту, створюючи пропозицію.

Популярне: По-королівськи! Марина Порошенко з доньками вразили неймовірними вишиванками (Фото)

Втім, як вважає директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, "чорні аграрії" навряд чи є сильним фактором впливу на гривню, адже в минулому році вони теж існували, а такій ситуації з обвалом гривні, як в липні-2018, не було.

Ще одну причину озвучив екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко. На його думку, в 2018 році на девальвацію гривні серйозно вплинула ситуація з платіжним балансом України, який пішов у "мінус". Так, дефіцит платіжного балансу України в липні 2018 року склав 170 млн доларів. І хоча завдяки профіцитним лютому і квітню-червню в цілому за 7 місяців 2018 року платіжний баланс був зведений з профіцитом 137 млн доларів, це все одно в 5,6 рази менше, ніж за аналогічний період 2017 року.

"Це платіжний баланс – сукупність потоків [валюти] з країни і всередину країни – який складається з інвестицій та міжнародних позик, надходжень від міжнародних організацій і точно так же платежів в сторону цих суб’єктів … Так, у МВФ взяли [кредит] і віддали, а прийшов час платити вже інші. Точно так само і з інвестицій – щось прийшло, але по раннім вже необхідно платити … Друге – це торговий баланс і інші надходження від експортно-імпортних операцій, він теж складається не в ту сторону, яка нам необхідна. Плюс зміни цін на нафту, газ", – пояснив Яременко.


3. Дії НБУ

Національний банк регулярно нагадує, що уважно стежить за ситуацією на валютному ринку. І, хоча курс гривні вже давно відпущений в "вільне плавання", НБУ може здійснювати валютні інтервенції, щоб уникнути різких "стрибків".

Наприклад, на минулому тижні Нацбанк двічі проводив аукціони з продажу долара на міжбанку. В цілому, НБУ "влив" у ринок більш 150 млн доларів із золотовалютних резервів. Це збільшило пропозицію інвалюти і дозволило трохи "збити" падіння курсу гривні.

Як пояснював директор департаменту відкритих ринків Сергій Пономаренко, в останні роки завдання НБУ – не утримувати курс гривні на певному рівні, а знизити його волатильність. Адже зайві коливання можуть негативно вплинути на досягнення цільового рівня інфляції. А саме таргетування інфляції вважається головним завданням НБУ.

"Якщо нинішні в економіці чинники формують тиск на ослаблення або посилення курсу, то курс повинен рухатися у відповідному напрямку, і Національний банк цього руху не протидіє", – попередив Пономаренко.

Але і "підтягувати" курс долара до закладених в бюджеті 30 гривень НБУ відмовився.

"Треба дивитися на те, що було в минулому (2017. – Ред.) році. Курс, який був закладений в бюджеті минулого року – 29 грн / долар, а середній курс за рік склав 27,2 грн / долар. Ми – незалежний центральний банк, ми не підтягуємо показники бюджету. Тим більше, що ці показники прогнозні, вони були сформовані досить давно, їх робили, виходячи з певних припущень", – пояснив Олег Чурій.

4. Прогнозы по курсу доллара

В рамках своїх повноважень Нацбанк пообіцяв робити все для того, щоб в кінці 2018 року підтримувати гривню в доступних для економіки межах.

І хоча, за словами Олега Чурія, НБУ не дає і не коментує прогнози щодо курсу гривні, глава Ради Нацбанку Олександр Данилишин все ж озвучив орієнтовний курс долара на кінець 2018 року – 28,5 гривні за долар. При цьому, за словами Данилишина, вже навесні-2019 долар буде дешевшати.

А ось фінансовий аналітик Віталій Шапран дає більш песимістичні прогнози на кінець 2018 року. Він допускає, що готівковий курс долара в Україні може вирости до 29-30 гривень. І все ж збільшення курсу до 40 грн, яке прогнозують деякі експерти, Шапран вважає малоймовірним сценарієм.

Схожої думку дотримується аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко.

"При поточних курсах в 28 гривень за долар і 32 євро, найближчим часом найімовірнішим сценарієм буде підвищення курсу вище 29 і 34 відповідно", – відзначає експерт.

Ще більш песимістичний Олександр Охрименко. Аналітик не виключає, що курс долара може перевалити за 30 гривень.

"Ми зараз спостерігаємо саму класичну девальвацію. І якщо далі будуть такі процеси продовжуватимуться, курс буде рости. Максимально можна очікувати значно більше, ніж 28. Можливо і 30. Може бути і більше 30 [грн / дол.]", – відзначає Охріменко.
Раніше експерти не тільки спрогнозували, яким буде курс долара восени, але і дали поради, як зберегти заощадження в умовах девальвації:

5. Наслідки девальвації

Економісти Олександр Охріменко та Ерік Найман впевнені, що подорожчання долара традиційно спровокує підвищення вартості палива і продуктів харчування.

"Зростання долара вже відбивається на цінах на бензин. Процес пішов і буде поступово наростати", – вважає Найман.

Вплив на "продуктові" ціни буде не таким швидким, доповнює директор Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Однак розслаблятися українцям експерт не радить. Ціни, як він вважає, обов'язково поповзуть вгору вже восени і тоді знецінення гривні помітять всі українці – під час візитів в магазин.

"У випадку з продуктами харчування зростання цін відбувається не відразу. Продукти подорожчають ближче до холодів", – прогнозує Охрименко.

На думку фахівців, удар по своїх кишенях відчують всі українці, але найсильніше – бідняки.