Введені обмеження Національним банком на купівлю готівкової валюти та відрахування в Пенсійний фонд 2 відсотків з купівлі-продажу іноземної валюти призвело до того, що чорний ринок "папірців" в Україні, відверто кажучи, процвітає. Чому неофіційний валютообмінний ринок у виграші та що робити, щоб покращити ситуацію .

Нагадаємо: в червні цього року Національний банк ввів обмеження на продаж іноземної валюти. Упродовж дня банк може продати клієнтові суму, що не перевищує еквівалент 12 000 гривень. До цього часу обмеження складало 6 тисяч гривень. Тим часом на чорному ринку валюту можна купити без будь-якого ліміту, до того ж без сплати двох відсотків збору в Пенсійний Фонд. Тобто вигідніше та зручніше.

Варто зазначити, що з 2015 року відрахування у Пенсійний Фонд при купівлі іноземної валюти у розмірі 2% сплачують тільки фізичні особи, які здійснюють купівлю валюти виключно в готівковій формі (крім фізичних осіб, які купують іноземну валюту для погашення кредитів). Якщо іноземна валюта купується в безготівковій формі або здійснюється продаж валюти, пенсійний збір не сплачується.

 

Обороти чорного ринку

Відповідно до офіційних даних НБУ, у 2013 році – до введення військового збору та відрахування у Пенсійний Фонд, а також до запровадження обмежень на купівлю готівкової валюти – українці купували в банків приблизно 1, 6 мільярда доларів на місяць, у 2015 – лише 57 мільйонів доларів. Тобто офіційно обсяг купівлі валюти скоротився майже у 30 разів.

Однак з такими "офіційними" даними не погоджуються у Центрі економічної стратегії. За їх оцінками місячний оборот на чорному валютному ринку становить 1,2 мільярда доларів на місяць. Це менше, ніж до кризи (у 2011-2013 роках він становив 2,1 мільярда/місяць), однак ця цифра в 16 разів перевищує офіційну статистику.

Ліквідність ринку

Тим часом "міняйли" були, є та будуть. Адже чорний ринок – доступний і, що важливо, ліквідний. На його ліквідність вказує, зокрема, залежність курсу від ціни на руду, відзначає Марія Репко, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, адже в деякий період курс на чорному ринку показував більш високий взаємозв’язок валютного ринку та ціни на руду, ніж офіційний курс. Водночас, за її словами, існування чорного ринку потенційно сприяє злочинним аферам, бо простіше відмивати гроші, коли чорний ринок є, аніж його немає.

Оскільки оборот на неофіційному ринку відбувається поза банківською системою, для регулятора це означає, що він недоотримуватиме прибуток, а на так званому спреді (різниці між цінами купівлі та продажу) заробляли й зароблятимуть інші "гравці" ринку, в той час як банки вимушені шукати капітал та прибуток в іншому місці.

Ми порахували: за поточним спредом банки недоотримують прибуток від операцій близько 200 мільйонів доларів на рік. І відповідно чим ліквідніший ринок, тим простіше сірим імпортерам придбати валюту для контрабандних товарів,
– коментує Репко.

Тим часом тіньова економіка, за оцінками Міністерства економічного розвитку, з 2013 року з 35% офіційного ВВП збільшилася до 41% ВВП у 2015 році. Відтак, проблема абсолютно не надумана, тіньова економіка спокійно існує, не в останню чергу за допомогою чорного ринку валюти – місця де завжди "крутиться" ліквідність.

Виникнення ринку

Чорний ринок, наголошують експерти Центру економічної стратегії, активізується, якщо є обмеження вільного курсоутворення (так званий "штучний курс"), встановлюється ліміт на суму валютообміну чи існує паспортиризація валютних операцій. Тобто неформальний ринок з’являється там, де формальний не може повністю забезпечити потреби споживачів.

Що маємо?

Основна проблема, на думку експертів – це недовіра до гривні та банківської системи загалом. Відтак українці не беруть гривні чи то на депозит чи то готівкою, натомість надають перевагу іноземній валюті. За словами асоційованого експерта Центру економічної стратегії Олександра Жолудя, це не лише проблема України, а й загалом монетарної економіки у світі.

Люди завжди знайдуть шляхи обійти будь-які обмеження, які встановлює держава. Допоки недовіра буде, існуватиме й чорний ринок. І навіть якщо в СРСР за обмін валюти можна було отримати вищу міру покарання, все одно там була купівля-продаж валюти. При тому, що в принципі, практично не можливо було купувати більшість товарі та послуг чи поїхати за кордон,
– підкреслив експерт.

На його переконання, також треба розуміти, що обсяги іноземної валюти впливають на поведінку центрального банку щодо кредитно-грошової політики. Бо якщо надто мало іноземної валюти в обороті – змінами пропозиції гривні НБУ здатний істотно впливати на ринок. У випадку, якщо насправді іноземної готівкової валюти за курсом виходить більше, ніж готівкової гривні – монетарна політика, яка впливає на грошові агрегати НБУ, матиме значно менший ефект.

Для покращення ситуації, вважає Жолудь, не треба встановлювати додаткові обмеження чи закривати обмінники, а просто-напросто зменшити ті обмеження купівлі/продажу валюти, що нині існують на офіційному ринку. Якщо ці невигідні "перепони" для населення забрати максимально – чорний ринок повноцінно конкуруватиме з офіційним. Адже останній, вважає експерт, має свої "вроджені переваги": менший ризик отримати фальшиві банкноти та безпечніше перебування в банку, ніж, приміром, на вулиці.

Невелика різниця

На думку Олега Чурія, заступника голови Національного банку України, неправильним буде брати до уваги лише продаж банками іноземної валюти населенню. Бо купівля іноземної валюти влітку цього року була приблизно на рівні 300 мільйонів доларів і якщо порівнювати з об’ємами чорного ринку – виходить все-таки не надто велика різниця. Водночас, що стосується самого закону про скасування відрахування 2 % в Пенсійний Фонд, то Нацбанк, за словами Чурія, завжди виступав за це анулювання.

На жаль, ми не є тим суб’єктом, який вносить ці пропозиції і може їх здійснити. Це все-таки прерогатива парламенту. Більше того, пункт про відміну 2% внесений в меморандум співпраці з МВФ,
– зазначив заступник голови Національного банку України.

У свою чергу причина доларизації та наявність тіньової економіки в Україні, вважає він, є структурною і не може напряму залежати від політики Національного Банку, завдання якого – забезпечити макроекономічну стабілізацію країни. Тому, за словами Чурія, необхідні також структурні реформи, які виведуть бізнес з тіні. Зокрема, законопроекти, що забезпечать верховенства права, право власності, судова реформа, а також реформа правоохоронних органів.

На мою думку, відміна 2% податку в Пенсійний Фонд – це один із кроків на шляху до доларизації. Багато країн світу проходили цей шлях. Але це в них зайняло буквально десятки років. В Україні тіньову економіку ми вже маємо понад 25 років,
– наголосив Чурій.

Не можна не погодитись з цим твердженням, переконана Марія Репко. Анулювання збору в Пенсійний фонд, на її думку, закриває лише невеликий канал попиту на долар. Тобто той попит, який демонструє населення. За словами Репко, потенційний виграш від скасування збору в Пенсійний Фонд матимуть усі основні гравці ринку: уряд, Національний Банк, комерційні банки. Деякий негативний результат може бути для бюджету (приблизно 200 мільйонів гривень, якщо брати план на 2016 рік). Однак він має шанси компенсуватися зростанням прибутковості банків, що повернуть собі частку у валютообмінному бізнесі, і, без сумніву, негативним буде результат лише для операторів чорного ринку.