Полковник СБУ Роман Костенко припустив, які завдання щодо війни в Україні глава Кремля поставив Сергію Суровікіну. Народний депутат України Роман Костенко для “Апострофу” розповів, які цілі міг Путін поставити перед командувачем Об’єднаного російського угрупування військ у війні в Україні Сергієм Суровікіним. Полковник СБУ повідомив, що лише спробами захопити Бахмут справа точно не обмежиться.

Відомий “кіборг” впевнено заявив:

 “Я не знаю, які конкретно йому завдання ставив Путін, і я думаю, що ніхто не знає. Але те, що його поставили, щоб якось зламати хід війни і перехопити ініціативу, то 100%”. Потім Роман Костенко назвав можливі завдання, які глава Кремля міг поставити перед Сергієм Суровікіним щодо України:

“Я не думаю, що Бахмут є таким важливим стратегічним завданням для Російської Федерації: це все ж таки таке короткострокове досягнення. Більш важливе завдання — це було б захопити весь Південь до Придністров’я, але зараз поки що не прийшли їхні резерви, тому це неможливо. Плюс до того українська армія там збудувала серйозну оборону. Раніше можна було”.

“Я думаю, якісь задуми, можливо, у них будуть на Запорізькому напрямку, і там ми повинні бути досить уважними. Це саме той напрямок, який вони, швидше за все, виберуть, і, я думаю, що наша розвідка вже знає про цьому і там протистоятимемо, тому ще раз скажу, що з його приходом буде якась активізація. Я думаю, що у нього стоять більші завдання, ніж взяття Бахмута”, – підсумував свої роздуми досвідчений військовий.

До слова, за інформацією місцевого населення окупованого півдня Донецької області, серед російських військовослужбовців наростає невдоволення різними аспектами своєї участі в так званій «СВО», пише Telegram-канал «Вольнодумец».

Зокрема, серед військовослужбовців 14-ї окремої бригади спецпризначення Східного ВО рф, яка прибула з Хабаровського краю і дислокується поблизу окупованого м. Маріуполя, висловлюється багато претензій командуванню з проблем з харчуванням і спорядженням.

Через фактичну відсутність постачання, солдати мародерять, відбирають у місцевих жителів худобу, птицю та продукти. Насамперед це стосується солдатів азіатського походження: буряти, якути, корейці, башкири, чеченці та ін, які відмовляються за релігійними переконаннями приймати російські сухпайки. Через мародерство російських солдатів відбувається багато конфліктів із місцевим населенням, які окупаційна влада приховує.

Крім того, військові 14-ї бригади вкрай незадоволені законодавчою ініціативою російської влади, згідно з якою через відмову від участі у т.зв. СВО в Україні може загрожувати до 7 років позбавлення волі.

Вони також незадоволені тим, що генштаб рф планує змінити термін відрядження з 9 місяців до 2 років. Окупанти скаржаться, що багато хто погоджувався на «відрядження» — на 3 місяці, які у квітні їм усім продовжили на півроку. Але російське командування з метою заспокоїти незадоволених обіцяє, що до лютого 2023 року все в Україні закінчиться. Але пояснити, що стоїть за цими словами, ніхто не може.

На тлі поразок російської армії та значних втрат живої сили в лавах росіян дедалі більше виникає запитань щодо доцільності їхнього перебування в Україні. Багато солдатів запитують, якщо місцеве населення вороже до них ставиться і передає координати їхнього розташування ЗСУ, то яка ж це СВО і навіщо тоді ми тут?

Фейкове приєднання «л/днр», Запорізької та Херсонської областей також викликало в лавах росіян занепокоєння додатковими виплатами у зв’язку з «відрядженням в Україну». Якщо ці території тепер росія, то чи їм виплачуватимуть бойові за «відрядження» і додаткові виплати при звільненні?

Ну, а деякі, виходячи з розвитку військової операції в Україні, вже говорять про те, що хоч би як їм довелося захищатися на своїй території, коли вже вибухають військові об’єкти в Білгородській та Брянській областях.

Загалом час би дати відчути 82 відсоткам росіян, які підтримують агресивний кремлівський режим — що несе розв’язана путіним війна. Може тоді прозріють?