Магнат нерухомості Клівленда
Бувають новини, які ставлять у безвихідь внутрішню систему оцінки. Ну, кожен з нас має свою систему розпізнавання новин. Як у літаків чи систем ППО «свій – чужий», так у нас «зрада – перемога». Зазвичай, все просто. США надали 300 млн. на підтримку української армії – перемога. Газ дорожчає, Кремль потирає руки – зрада. А тут – глухий кут. Розрив шаблону. Українець став найбільшим власником нерухомості у Клівленді, штат Огайо! Перемога? Ну звичайно. Можуть наші! Але читаєш далі і все більше схоже на зраду. Таку думку висловив на своїй сторінці у Фесбук політичний оглядач Кирило Созонов.
Прізвище цього щасливого українця – Коломойський. Тобто не автор стартапу, не успішний біржовий гравець, не винахідник Айфона чи Тесла. І походження грошей настільки каламутне, що всю цю історію придбання нерухомості розслідують американські правоохоронці. Ну, титул найбагатшого українського олігарха йде Ігореві Валерійовичу, це зрозуміло. Разом із запитанням – чому Клівленд, а не Горішні Плавні, Івано-Франківськ чи Херсон. Ну це все дуже смішно, з одного боку. Але є й інша. Неприємна. І неприємна вона не лише для Коломойського, а й для України загалом.
Гроші, на які скуповувалися квадратні метри в Огайо, вони з душком. Саме з таким душком, що американські правоохоронці дуже не люблять. За даними ФБР, схеми купівлі нерухомості використовувалися для відмивання грошей. Про це йдеться в розслідуванні Pittsburgh Post-Gazette, яке ґрунтується на звинуваченнях американської прокуратури. Згідно з висновками американського слідства, гроші надходили до Клівленду з українського ПриватБанку за схемою, за якою працівники установи, лояльні до Коломойського, переказували гроші з банку на підконтрольні олігарху компанії.
Я міг би навести загальний зміст тексту, а потім зробити жорсткий прямолінійний висновок, але… але журналісти й без мене пишуть досить прямолінійно. Повторюся, із посиланням на прокуратуру. Цитую статтю: «Олігарх Ігор Коломойський та партнери вклали мільйони у культові хмарочоси Клівленда та стали найбільшими комерційними орендодавцями міста, використовуючи гроші, викрадені із найбільшого банку України, затверджує прокуратура». Ну і як із цього зробити жорсткий висновок? Американські журналісти все вже написали, нічого жорсткішого по цей бік Кримінального кодексу я запропонувати не можу. Висновки?
Ми ж усі дорослі хлопчики та дівчатка. Деякі з нас навіть трохи старі. І ми розуміємо, що такі речі слідство не зливає журналістам просто так. Я зараз про США, а не про Україну. У нас саме компромат зливають на будь-якому рівні у будь-який потрібний момент і іноді відверті фейки йдуть під грифом «сенсаційне журналістське розслідування». У США слив – це слив. Чи не фейка – інформації. З певною політичною метою. І якщо «найбільший власник нерухомості в Клівленді штат Огайо» з України стає героєм зливів та публікацій американських журналістів… ну, ви розумієте? Все ж таки дорослі?
Це цікаво там виключно мешканцям Клівленду. А ось тут… ось тут, в Україні має бути цікаво. На думку американських авторів розслідування та тих, хто санкціонував цей слив. Схоже, вони розкручуватимуть Коломойського з Боголюбовим та всією цією «приватівською братвою» за повною програмою. Як Пашу Лазоренко із реальною перспективою в’язниці у США та конфіскації. Останній пункт також важливий, американське правосуддя приносить країні прибуток, а чи не збитки. Але перед тим, як перейти до другого акту цієї трагедії, американці дають нам максимально зрозумілий сигнал. Хто стане жертвою правосуддя. Хто грішний і буде покараний. Від кого владі краще заздалегідь відійти якнайдалі…
