На Донеччині тривають запеклі бої в районі Бахмута. Проти українських військових воюють добре оснащені та мотивовані грошима “вагнерівці”. Однак ЗСУ тримає оборону та не дає ворогу просуватися вперед.
Водночас на Херсонщині окупанти приречені на поразку. Вся територія на правому березі Дніпра знаходиться під вогневим контролем української армії, тому у росіян на цьому напрямку залишається лише два виходи – помирати, або здаватися у полон.
Чому Бахмут так потрібен окупантам, які плани агресор має на Херсон та чому білоруська армія може стати нашим союзником – в ефірі Апостроф TV розповів військовий експерт, ветеран українсько-російської війни Олексій Гетьман.
В районі Бахмута непроста ситуація. Це чи не єдиний напрямок, на якому окупанти дійсно наступають. Чи правда, що путін поставив завдання взяти Бахмут до кінця жовтня. Чому цей напрямок для них так важливий.
Дійсно, там ведуться активні бої. Бо на північ від Бахмута – Соледар, пряма дорога на Лисичанськ і Сєвєродонецьк, на заході – Слов’янськ, Костянтинівка. Вони планують захопити ці дуже важливі шляхи за будь-яку ціну. Там дуже добре автомобільне сполучення.
На цьому напрямку воюють “вагнерівці”. Це напевно єдині мотивовані люди в усій російській армії, бо мотивовані грошима. Відомо, що вони навіть вже отримали гроші за захоплення Бахмуту, тож мають це відпрацювати. Тим паче їм потрібна хоч якась перемога. Навіть, якщо їм щось не вдасться, вони розкажуть, що вони захопили, оточили, всіх повбивали, а потім раптом їм захотілося зробити жест доброї волі, і вони відступили. Насправді вони вийшли лише на околиці міста, і саме там зараз ідуть запеклі бої.
Бої ведуться не перший тиждень, але жодного просування бодай на кілька метрів. Оборона тримається. Жодних планів на відхід і жодних шансів у окупанта захопити Бахмут. Все інше – російська пропаганда.
В районі Бахмута воюють найбільш підготовлені й екіпіровані росіяни. У них відмінна зброя, якщо порівнювати з іншими російськими угрупованнями. Вони не роблять дурниць, воювати з ними дійсно важко. В них навіть нормальний одяг і, здається, вони не носять кирзових чобіт. Але навіть при цьому всьому вони не просуваються вперед. У них постійно ротації і нові люди. Але ми все одно їх знищуємо.
Угруповання, що знаходиться на західному березі Дніпра біля Херсону, приречено на поразку або здачу в полон. Вони не мають можливості постачати туди людей, техніку тощо. Ми перекрили всі дороги, по яких вони могли рухатись – тобто мости, зруйнували понтонні переправи, навіть баржі, якими намагались переправляти людей. Ми все це нищимо. Їхнє угруповання не укомплектовано повною мірою. Вся ця територія знаходиться повністю під нашим вогневим контролем, тому якісь пересування вони робити не в змозі. Ми не призупинили наступ на ці угруповання. ЗСУ роблять правильні тактичні дії і в будь-якому випадку знищать ці угруповання. Коли ми перекинемо їх на лівий берег чи просто втопимо в Дніпрі, їм буде вкрай важко почати форсувати річку.
Зараз окупанти вивозять з Херсону документацію, людей. Є підозра, що вони хочуть залишити ці місця, щоб зробити з Херсону те, що зробили з Маріуполем – завдати по ньому потужний артилерійський обстріл і зруйнувати ціле місто. Та ще й офіційно заявляють про плановий підрив дамби Каховської ГЕС. Там взагалі треба викликати лікаря-психіатра, бо коментувати вислів “плановий підрив греблі” – це дійсно божевілля. Менше з тим, на Бахмуті вони не просуваються, а на Херсоні приречені. Звільнимо ці два міста – і можна буде далі просуватися на схід. До того ж цим унеможливимо їх подальше просування на захід в бік Миколаєва та Одеси.
