До контрнаступу ЗСУ на Харківському та Херсонському напрямках, усі попередні операції української армії змінювали ситуацію лише на тактичному рівні. 

Так вважає польський полковник Петро Левандовський

У той же час нинішні дії на Харківському та Херсонському напрямках варто розглядати як одну операцію.

Варто зазначити, що Петро Левандовський неодноразово брав участь у польських місіях за кордоном. На його думку, український контрнаступ під Харковом став несподіванкою саме завдяки великим результатам.

До цього контратаки ЗСУ мали тактичний успіх, наприклад, оборона Києва чи перші спроби відкинути ЗС РФ від півночі Харкова. Проте, всі вони не давали стратегічних успіхів. ЗСУ могли покращувати тактичне становище — це ідеальний опис маневреної оборони.

Проте підкреслюється, що вже зараз операції українського командування зосереджені на перехопленні стратегічної ініціативи, аби ЗС РФ були змушені підлаштовуватись під дії ЗСУ. Тому, як зазначає Левандовський, контрнаступ на Херсонському та Харківському напрямках — це частина однієї мети: перехопити стратегічну ініціативу. Говорити про її завершення, на думку Левандовського, можна лише після визволення цих двох областей.

До того ж, варто додати, що за натовськими стандартами подібні операції називають “операція охоплення”. Їхня тривалість може становити кілька місяців. Тому інформація в ЗМІ про “первинну” операцію ЗСУ на Харківщині й таку, “що відволікає увагу”, на Херсонщині, не зовсім правильна.

Окрім того, як вже неодноразово підкреслювало чимало експертів, ЗСУ змогли виконати мету дезорієнтації ЗС РФ, анонсуючи контрнаступ у Херсонській області.

У той же час російське командування повірило в це та перекинуло туди свої найкращі підрозділи з Харківської області, де накопичувалися сили для наступу.

Власне тут одразу ж виникає питання: чому війська “другої армії світу” “проспали” контрнаступ ЗСУ?

На думку Левандовського, російські війська були зненацька захоплені з кількох причин, а саме:

по-перше, армія РФ досі поблажливо ставиться до ЗСУ

по-друге, окупанти чекали удару в іншому місці

по-третє, ЗС РФ думали, що в української армії нічого не вийде

і наостанок, російські війська переоцінили свої сили

Щодо останнього пункту полковник ЗС Польщі додатково зазначає, що ЗС РФ думали, що якщо кадрові частини армії замінити силами ОРДЛО, то цілісність не постраждає. Проте за підсумками саме вони першими й почали “сипатися” на Ізюмському напрямі.

Спершу ЗСУ реалізовували контрнаступ, плануючи звільнити Куп’янськ — важливий залізничний вузол для ЗС РФ. Взяття Куп’янська також вирішує завдання зі зняття загрози з наступу РФ на Слов’янськ і Краматорськ. Проте, як підкреслюється, операція була набагато успішнішою, тому ЗСУ змогли максимально звільнити Харківську область.

Зазначимо: українські Сили оборони відбили в окупантів Куп’янськ-Вузловий у Харківській області. Цей важливий для росіян логістичний вузол нині перебуває під “майже повним” контролем України.

За смт Куп’янськ-Вузловий загарбники відчайдушно трималися, звільняти його довелося через важкі бої. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив голова Харківської обласної військово-цивільної адміністрації Олег Синєгубов.

“У росіян було декілька важливих напрямків – це Ізюм, так звана “ізюмська висота”. Умовно кажучи, шлях, через який ворог відправляв свою військову техніку на території Луганської та Донецької областей, де посилювали свою присутність. І, звичайно, Купянськ-Вузловий – це одна із найбільших залізничних логістичних розв’язок на території Харківської області, яка з початку повномасштабної війни була окупована і її ворог досить сильно обороняв і тримав. Завдяки успішній військовій операції ЗСУ дійсно її зараз відбили та фактично повністю контролюють”, – заявив Синєгубов.