Всі військово-політичні маневри Росії навколо України останніми тижнями націлені на одне – змусити Зеленського домовлятися з лідерами “ЛНР” і “ДНР”.
Про це для Deutsche Welle пише Сергій Руденко.
Володимир Путін відповів відмовою на пропозицію Володимира Зеленського зустрітися “в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна”. Президент Росії зауважив, що майбутнє сходу України Зеленський повинен обговорювати виключно з лідерами так званих “ЛНР” і “ДНР”. А для обговорення українсько-російських відносин він готовий прийняти свого українського візаві в Москві. Таким чином, господар Кремля вчергове дав зрозуміти: все, що відбувається в Донбасі – внутрішня справа України. А це значить, що Зеленський ніколи не зустрінеться з Путіним на Донбасі. Хоча останні сім років Кремль контролює ситуацію в псевдореспубліках на сході України.
“Іду на Ви” від Зеленського
Протягом останніх двох місяців президент України марно намагався поспілкуватися зі своїм російським колегою. За словами Володимира Зеленського, ще в березні, після загибелі на Донбасі чотирьох військовослужбовців, він направляв запит на розмову з Путіним. Але відповіді від Кремля не дочекався. Хоча Дмитро Пєсков заперечує сам факт запиту від української сторони, натякаючи, що Зеленський просто намагається маніпулювати західними партнерами України. Яким, гадаю, зайве пояснювати, хто такий Путін і чого варте його слово.
Замість телефонної розмови з Путіним Зеленський отримав військові навчання російської армії біля кордонів української держави, заяви з Москви: заступник керівника адміністрації президента Дмитра Козака – про можливе повторення Сребрениці в так званих “ЛНР” і “ДНР”, і погрози голови російського агентства зі справ СНД “Россотрудничество” Євгена Примакова бомбити Київ. Протягом усього квітня Кремль інформаційно і організаційно демонстрував готовність до можливої широкомасштабної війни з Україною. Здавалося, достатньо буде однієї іскри для того, щоб спалахнув вогонь.
На цьому тлі Володимир Зеленський зробив кілька важливих заяв. Зокрема, про намір України якомога швидше вступити до НАТО і готовність зустрітися з Путіним в Донбасі. Напередодні послання президента Росії парламенту країни Зеленський, звертаючись до українців, заявив: країна готова до війни. І навряд чи це було бравадою. Швидше – попередженням Путіну. Адже в Києві серйозно побоювалися того, що президент РФ оголосить про визнання так званих “ЛНР” і “ДНР” з усіма наслідками. Тому президент України вирішив зіграти на випередження. Чи вплинуло це на Путіна, невідомо. Як і те, чи змусило це Росію ухвалити рішення про відведення своїх військ від українського кордону.
Чого хоче Путін
Всі дії Володимира Путіна навколо України, свідками яких ми були протягом останніх кількох тижнів, націлені на одне: змусити Володимира Зеленського сісти за стіл переговорів з лідерами так званих “ЛНР” і “ДНР”. Про що господар Кремля і згадав 22 квітня, відповідаючи на пропозицію президента України про зустріч на Донбасі. Граючи роль миротворця, Путін намагається інкорпорувати в українську державу невизнані республіки. Зі спеціальним статусом, амністією для бойовиків, з їхнім представництвом у вищих органах влади України та фінансуванням з українського бюджету псевдореспублік.
Навіть сам факт початку переговорів з лідерами так званих “ЛНР” і “ДНР” для Києва буде означати визнання конфлікту на Донбасі виключно внутрішньою справою України. Протягом семи років Росія категорично заперечує присутність своїх військових на сході української держави. Кремль і далі наполягає на тому, що це саме донецькі шахтарі з танками і важкою військовою технікою, купленою у військторзі, протистоять українській армії. Для легітимації цієї версії і зняття підозр з Путіна саме прямих переговорів офіційного Києва з лідерами псевдореспублік і бракує. До речі, лідер так званої “ДНР” Денис Пушилін вже запросив Володимира Зеленського на зустріч на лінії зіткнення на Донбасі.
Сподіваюся, у Зеленського та його команди вистачить розуму і витримки відстояти свою позицію щодо майбутнього Донбасу. Так, домовлятися про мир на сході України треба, але тільки з тим, хто реально контролює ситуацію в так званих “ЛНР” і “ДНР” – з Володимиром Путіним. А він, судячи з усього, і далі готовий грати роль стороннього спостерігача. Хоча, напевно, і в Європі, і в США всі давно вже знають, як Росія впливає на псевдореспублікі і чим озброює їхні армійські корпуси.
Зеленського чекають в Москві
22 квітня, в день, коли міністр оборони РФ Сергій Шойгу наказав завершити “перевірку військ” на кордоні з Україною і повернути їх до місць дислокації, Володимир Путін запросив Володимира Зеленського в Москву. Але тільки для обговорення виключно двосторонніх відносин, які, за словами господаря Кремля, руйнує нинішнє українське керівництво. Можливі теми для обговорення – питання російської мови в Україні, ставлення до російськомовних громадян і до філії Російської православної церкви – Української православної церкви (Московського патріархату). Про Донбас Путін, звичайно ж, говорити не збирається. Адже, за його версією, це – внутрішня справа України.
У Києві всі прекрасно розуміють, що без розмови про майбутнє Донбасу для Зеленського будь-які переговори з Путіним – безглузді. Нерозумно в Кремлі обговорювати мовні питання, якщо на сході України надалі гинуть люди, що говорять і російською, і українською мовами. Цинічно говорити про відновлення повноцінних двосторонніх зв’язків між державами, коли одна з них анексувала частину території іншої. Не зовсім розумно вести розмову про становище РПЦ в Україні, коли ця церква виконує роль провідника “русского мира”.
Володимир Путін і надалі намагається нав’язати Україні і її нинішньому лідеру – Володимирові Зеленському свій порядок денний. Він зводиться до одного: втрати українською державою суверенітету шляхом федералізації, аби всі важливі рішення ухвалювалися, як і за часів СРСР, у Москві. Сподіваюся, це добре розуміє і Зеленський.