Введенням санкцій проти Віктора Медведчука і його оточення Володимир Зеленський продемонстрував, що «яйця» у нього є. Без яких на такий крок, враховуючи ставки, зважитися неможливо, пише директор політичних і міжнародних програм Українського інституту майбутнього Юрій Романенко, в блозі для видання хвилання, під заголовком – “Зеленський нарешті показав, що він «не лох»”
Всі мости спалені. Тепер тільки вперед. На кону або перемога над фактичною «п’ятою колоною» Кремля в Україні, або, в кращому випадку, відхід у політичне небуття через дострокові вибори. У гіршому – тюремне ув’язнення.
Адже пішовши на такий зухвалий і несподіваний крок, президент Зеленський фактично оголосив війну не тільки Медведчуку, який, за його ж словами, «вміє воювати». І має для цього всі ресурси. Він де-факто продемонстрував, що з політикою «головне перестати стріляти» остаточно покінчено, і він готовий до військового загострення на Донбасі, яке практично тепер неминуче і вже почалося.
Але головне – він засвоїв головний урок української політики. Тут виживає найсильніший, найнахабніший і зухвалий. І йому набридло спостерігати за тим, як Медведчук в парі з Порошенком планомірно знищують його політичний рейтинг.
Свій політичний Рубікон він перейшов.
Ввівши санкції проти Медведчука і Ко. Зеленський вирішив відразу кілька тактичних політичних завдань.
По-перше, він в буквальному сенсі натиснув на кнопку «перезавантаження» свого політичного реноме і іміджу.
Завдяки системній роботі телеканалів не тільки Медведчука, але і Порошенко, а також окремих блогерів в інтернеті, рейтинг партії «Слуг» всього за півроку остаточно втратив лідируючі позиції і пропустив вперед ОПЗЖ і ЄС. І вже багато «слуг» почали активно дивитися по сторонах у пошуках нових господарів.
Однак наважившись на такий сміливий крок як введення санкцій проти кума Путіна, президент Зеленський завдав удару відразу по обом флангах своїх опонентів.
Не секрет, що кістяк електорату Медведчука складають жителі південно-східних областей України, які до 2014 року в основному голосували «Партію регіонів» і Януковича. І саме Зеленський порушив всі передвиборні розклади і сценарії 2019 року, згідно з якими у другому турі повинні були зустрітися Петро Порошенко і кандидат від ОПЗЖ Юрій Бойко. «Порошенко або Путін», пам’ятайте бігборди 2019-го?
Стратегія Порошенко-Медведчука на вибори -2024 не змінилася. Знищити рейтинг Зеленського, перетворивши його в очах виборців у відвертого клоуна, який може тільки «відосики» записувати.
Система, при будь-якому розкладі, залишається незмінною. Як і її бенефіціари.
По-друге, подібним кроком Зеленський завдав нищівного удару по Порошенко, прихильники якого, почухавши лоб, поставили собі питання: «А хіба так можна було?».
А чому Порошенко не ввів санкції проти Медведчука, якщо вважає його ворогом України?
По-третє, Зеленський повернув собі ініціативу. І тепер його політичні вороги, з одного боку, знаходяться у відвертому подиві і розгубленості.
У цьому сенсі повернення в держвласність ділянки нафтопродуктопроводу, що належить через фірми-прокладки Медведчуку – дуже сильний політичний хід.
По-перше, це викличе абсолютну підтримку у більшості виборців незалежно від регіону.
По-друге, Данілов дав чіткий і ясний сигнал: «Сидіть тихо, інакше наступними опинитеся ви!».
Пам’ятаємо скандал з офшорами Порошенко.
Що стосується другого політичного ворога Зеленського – п’ятого президента України, то він також виявився в позиції того, хто виправдовується. І купивши свій же телеканал «Прямий» якраз напередодні засідання РНБО він продемонстрував, що боїться Зеленського.
Для команди Зеленського зараз з’явилася прекрасна можливість при правильній інформаційній кампанії продемонструвати, що Медведчук і Порошенко діяли в зв’язці.
Так що в найближчі місяці ми побачимо, який сценарій реалізується. Або Зеленський за допомогою США і невтручання ЄС (на їх активну допомогу сподіватися не варто, для них економічні інтереси завжди вище політичних) повністю зачистить проросійське електоральне поле, заодно скоротивши склад і так нечисленний склад українських олігархів. Медведчук, безумовно, таким є за визначенням.
Або нас чекають дострокові вибори до Верховної Ради вже цієї осені в результаті політичної і економічної нестабільності, на яку, очевидно, буде ставити Кремль.
На даний момент основний висновок виглядає так: Зеленський почав «осушувати Кремлівське болото».