У роковини кровопролитних подій Революції Гідності український режисер та колишній бранець Кремля Олег Сенцов пригадав, як страшно і водночас важливо було бути тоді на Майдані. Тоді революція трималася на “тонкій нитці” і на надії.

Спогадами про ніч з 18 на 19 лютого 2014 року Олег Сенцов поділився на своїй фейсбук-сторінці. Він розповів, що у ці дні був у Києві. Тоді, вдень 18 лютого, почалася мирна хода, яка закінчилася кривавою бійнею у Маріїнському парку.

“У другій половині дня “Беркут” накинувся на нас на Інститутській та погнав до Майдану. Міліція захопила усі барикади і ввечері почала притискати нас аж до сцени. Оборона проходила по лінії Будинку профспілок та пам’ятника засновникам Києва. Після опівночі вони зайняли Стелу, і ми були вимушені підпалювати палатки та будувати вогняну загорожу”, – пригадує він.



Робили це, аби захиститися та аби не дозволити силовикам зайти всередину Майдану.

“Це була найважливіша ніч у моєму житті і я думав, що ми не доживемо до світанку. Нас було там так мало, а наша революція тоді трималась на тонкій нитці. Усю ніч ми чекали на посилення зі Львова, яке їхало на своїх автобусах та прибуло вранці. Ніякого транспорту я не чекав так довго і сильно, як цього,” – додає Сенцов.

Режисер також дорікнув псевдопатріотам та подякував усім, хто в ці тяжкі часи Майдану були поруч.

“Коли я чую якихось там нових «мегапатріотів» чи політиків, то хочу їм задати лише одне питання: «Де ви були в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року?». Я дякую усім, хто був тоді поруч зі мною, та тим, хто встиг із допомогою. І головне – вічна пам’ять нашим загиблим Героям. Слава Україні!” – підсумував режисер.