13 грудня всі православні відзначають день святого апостола Андрія Первозваного. У народі досі живі традиції, що можна і не можна робити цього дня
З давніх-давен вважалося, що день святого апостола Андрія Первозваного пронизаний чарами і магією. Не дарма дівчата в ніч з 12 на 13 грудня традиційно збиралися разом і розпочинали ворожіння на долю і суженого.
Ще свято Андрія Первозваного у простолюдді здавна називають Калитою (у цей день дівчата пекли калиту — корж із білого тіста, що символізує сонце).
Популярне: Від 200 гривень і вище: Вже з 1 грудня на українців чекає нове подорожчання
У народному календарі слов’ян день святого апостола Андрія Первозваного — це час, коли починали відлік зимового святкового циклу, за яким йшли Новий рік і Різдво. Цього дня у католицьких християн є першим днем Різдвяного посту.
У народі вірять, що з Андрієва дня і до Водохреща (19 січня) не можна брати нитку з голкою, щоб не спіткала біда. Крім того, згідно з легендами будинок, де з великим трепетом святкували день святого апостола Андрія Первозваного, чекав щедрий урожай.
Також у день святого апостола Андрія Первозваного досить багато прикмет, більшість яких пов’язані з водою в ополонці і з сіном. Так, підкидають вгору соломинки: скільки пристане до стелі, настільки й буде велика сім’я, в якій в майбутньому жити дівчині.
Наприклад, здавна в цей день дівчата зачерпували трохи мулу з річки і розглядали його: попалася тріска — суджений буде теслею, клапоть шкіри — шевцем. Крім того, з ополонки набирали воду і слухали її: якщо шуміло — бути хуртовині, тиша — зима буде спокійною.
Так, 13 грудня люди спостерігали за погодою: якщо йде сніг і не розтає, то він не зійде ще такі 110 днів. Якщо є мороз, але сонячно — урожай буде багатим.
Саме Андрій Первозваний приніс християнство в Київську Русь. За легендою, його човен пристав біля київських пагорбів. Зійшовши на них, апостол Андрій передрік: “Тут стоятиме місто величне”.
