З 26 січня у Львові стартував режим підвищеної бойової готовності. Чиновники та експерти почали перевіряти, як охороняють важливі об’єкти інфраструктури міста та чи є львів’янам де сховатися на випадок надзвичайних ситуацій. Поки що результати не дуже втішні.
26 січня 2015 року уряд видає наказ про те, що всій території введено в дію режим підвищеної готовності до реагування на надзвичайні ситуації. Перед місцевою владою постали завдання з’ясувати, яка ситуація із охороною найважливіших об’єктів інфраструктури області, в якому стані бомбосховища і чи готове населення поводитись правильно у випадку надзвичайної ситуації, передає ІА Корупція Інфо.
За 11 днів життя по-новому, на вулиці міста вийшло вдвічі більше правоохоронців, а спеціальна комісія почала з’ясовувати як виглядають захисні споруди.
Ми хочемо змінити свідомість нашого населення, щоб усі чітко зрозуміли — небезпека чатує на нас і небезпека може прийти в будь-яку хвилину – Титаренко
За словами директора департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністраці Олексія Титаренко, Львівщина виконує усі завдання, які були поставлені урядом.
«Зараз ми працюємо так само, як і вся Україна. Ми хочемо змінити свідомість нашого населення, щоб усі чітко зрозуміли — небезпека чатує на нас і небезпека може прийти в будь-яку хвилину», – розповів Олексій Титаренко під час відеомосту у львівському прес-клубі.
На фото: бомбосховища ЛАЗу.
Аби попередити небезпеку в області створили штаб, який працює кожного дня. Його працівники розглядають такі питання, як захист найважливіших об’єктів та інфраструктури області.
«З минулого понеділка почалась робота комісійного обстеження захисних споруд. На жаль, попередні роки фахівці ГУ ДСНС не мали права зайти на об'єкт підвищеної готовності з правом на перевірку. Відтак тільки зараз, ми будемо мати реальну картину про ситуацію в області. Наразі можу сказати, що в області є 966 захисних споруд. Із них не придатні – 338, а це становить 35% від загальної кількості», – сказав Титаренко.
в області є 966 захисних споруд. Із них не придатні – 338, а це становить 35% від загальної кількості
Чиновник запевнив, що зараз роблять усе можливе, аби привести захисні споруди в готовність. Також у штабі багатьох керівників зобов’язали знайти гроші, аби посилити охорону на важливих об’єктах області.
Тим часом 4 лютого у Львові провели перевірку систем оповіщення. Виявилось у нас недостатньо сирен для привернення уваги та гучномовців
« 4 лютого ми побачили, що є певні моменти над якими нам треба працювати. У нас недостатньо гучномовців, сирен. Ми хочемо аби кожен мешканець зрозумів і знав, що коли звучить серена – це привернення уваги», – зазначає Титаренко.
якщо у Львові є хоч якісь гучномовці, то в селах їх взагалі немає
Але якщо у Львові є хоч якісь гучномовці, то в селах їх взагалі немає. Єдиний можливий варіант для привернення уваги – використання релігійних споруд. Тобто замість гучномовця в селі гіпотетично можуть бити в дзвони. Але на Львівщині ще таке не практикувалось.
Водночас в області відновили ще один проект, який має допомагати львів’янам у складних та надзвичайних ситуаціях.
За словами керівника прес-центру Держслужби з надзвичайних ситуацій у Львівській області Віталія Туровцева на Львівщині відновили пілотний проект служби «112», куди ввійшли представники різних аварійних та рятувальних служб області.
«Ми маємо потужну силу яка готова в будь-якій ситуації спрацювати, виїхати і надати людям допомогу. За усним розпорядження голови Львівської ОДА, в нас запроваджено відновлення служби «112». Туди ми включили спеціалістів. Зараз уся координація здійснюється з однієї диспетчерської служби, що набагато полегшить реагування і швидкість надання допомоги», – розповів Віталій Туровцев.
Як стверджують громадські діячі, не лише стражі порядку, а й самі мешканці міста зацікавлені в тому, аби Львів став безпечним містом. Відтак, у 2013 році було створено віртуальну платформу, аби повідомляти львів’ян про те, що відбувається на вулиці в певний момент. До цієї платформи доєдналися і правоохоронці.
За словами співзасновника ГО «Варта-1» Ігоря Зінкевича, зараз часто громадські активісти першими повідомляють, наприклад, про зникнення людей на своїх сторінках у соціальних мережах, про злочини та порушення.
джерело: 032.
