Нацбанк не помітив мільярдів «Привату»

– В прошлую пятницу в СМИ появилась статья, в которой приводятся данные, что Приватбанк вывел из страны через фиктивные импортные контракты около 11 млрд грн. Летом вы выпустили разъяснение, что штраф за такие нарушения будет равняться сумме липового контракта. Будете штрафовать Приват?

– Я не видела у Приватбанка операции по выводу 11 млрд грн. Пока я видела у него, как и у остальных банков, лишь отток депозитов. И не видела я, чтобы Приват задержал хотя бы одну платежку. На сегодняшний день у меня претензий к Привату нет.

Це фрагмент інтерв’ю голови Нацбанку України Валерії Гонтарєвой виданню «ЛIГАБiзнесIнформ». Вона дала його у листопаді, через кілька днів після публікації Федора Оріщука у «Главкомі» про вивід «Приватбанком» сотень мільйонів доларів за кордон за угодами, які дуже складно назвати НЕфіктивними.

Кілька днів тому, після того, як Нацбанк остаточно розписався у своїй неспроможності втримати курс гривні і дозволив їй відчалити в район 20 грн./$, про цю історію нагадав блогер Олексій Романов. Доповнивши своїми розшуками.

Ми вирішили звести докупи всі дослідження, додавши свої. Зважаючи на те, що, по-перше, історія ця виявилась незаслужено забутою, по-друге, все-таки вирахувати повну ціну питання. Отож.

У судовому реєстрі є кілька десятків справ, які свідчать про те, що минулого літа з «Приватбанку» було виведено за кордон щонайменше $1,8 млрд. У ті ж самі місяці резерви Нацбанку схудли на $2 млрд, а офіційний курс гривні штучно втримувався на рівні 11,5.

Так сталось, що після того, як «приватівці» вивели за кордон свої гроші, курс гривні почав остаточно валитись без жодних шансів на зупинку. Можливо, «просто так сталось». У кожному випадку Нацбанк цієї залежності не досліджував, бо нагадаємо Гонтарєва «не видела у Приватбанка операции по выводу 11 млрд грн».

Однак не будемо звинувачувати керівника НБУ. Можливо, вона мала на увазі, що не бачила 11 млрд, зате помітила більші сумми. Адже $1,8 млрд тоді становило близько 21 млрд грн. І якби журналіст уточнив, то почув би: «21 миллиард видела, а 11 – нет, не было такого».

Тут є ще один цікавий нюанс. Всі «приватні» оборудки з виведення грошей були проведені у травні-серпні. Остання угода – 21 серпня. А вже наступного дня стало відомо, що Гонтарєва звернула увагу банкірів на те, що «покупка валюты под фиктивные экспортно-импортные контракты, «мусорные» ценные бумаги, а также мнимые сделки, смыслом которых является искажение реального содержания транзакций, сокрытие 100% продажи валютной выручки и другие операции, которые придумываются в обход введенных регулятором административных ограничений, — это нарушение валютного законодательства, следствием будет применение штрафов в размере соглашения».

Тобто Гонтарєва включила регулятора лише після того, як «приватівці» закінчили свої справи.

Тепер перейдемо до механіки оборудок, яку ми реконструювали з судових рішень. Стандартна схема виглядала так.

Пов’язана з групою «Приват» фірма отримувала у «Приватбанку» кредит, гроші якого залишались на рахунку у цьому ж банку. Потім фірма укладала угоду з якоюсь британською компанією на закупівлю якогось товару (назва товару – несуттєва) на десятки мільйонів доларів. Через кілька днів після цієї угоди фірма перераховувала 100-відсоткову попередню оплату британцям на рахунок у «PrivatBank Cyprus branch». Лише після цього українська фірма укладала угоду з «Приватбанком» про те, що заставою по раніше взятому кредиту є майнові права на ще непоставлений товар від британців. А вже після цього британська фірма повідомляла, що не може виконати поставку і розривала угоду з українською фірмою, не повертаючи отримані гроші.

Ось так у травні-серпні з «Приватбанку» у «PrivatBank Cyprus branch» було перекачано $1,8 млрд.

(див. повний перелік 42 «прокладок» і їх «приватівського» коріння)…

Після цього починалось замітання юридичних слідів. Українська фірма зверталась до Господарського суду Дніпропетровської області (один із прикладів) з вимогою стягнути з британців гроші і розірвати договір застави з «Приватбанком». У всіх випадках суд вирішував однаково – гроші треба повернути, договір застави – не розривати.

Але за юридичним боком фактова залишалась такою: «Приватбанку» за договорами застави належать так і не поставлені в Україну товари. А шанси стягнути аванси з британських фірм здаються такими ж примарними, як у»Юкоса» стягнути збитки з Путіна.

Тепер ще трохи про те, чому ці оборудки неприємно тхнули ще на момент укладання угод, і чому Нацбанк мав ретельніше придивитись до них щодо фіктивності.

По-перше, $325 млн пішло на поставку в Україну екскаваторів та автокранів. Аби повірити, що у воюючій країні, де промислове виробництво минулого літа котилось у тартарари, комусь різко знадобилась така кількість вантажно-будівної, треба бути щонайменше Гонтарєвою.

Ще $366 млн пішло на придбання поліетілентерефталату, який використовується при виробництві фото-, кіно- та рентгенплівки. Тут можемо Гонтарєвій нагадати, що єдиний завод з виробництва кіноплівки в Україні – шосткінська «Свема» – був розпиляний на брухт Щербанем і Чмирьом ще в середині 2000-х.

По-друге, українські закупівельні фірми, через які йшов вивід доларів з «Приватбанку», мають купу доказів про їх афілійованість з угрупуванням Ігоря Коломойського. Наприклад ТОВ «Карінда», через яку вивели $18 млн, не завжди мала таку назву, не завжди була зареєстрована на офшор «Равенскрофт холдінгз лімітед» (Тортола), і тільки віднедавна має директором такого собі Максима Счастливця.

На момент утворення у 2005 році ця фірма називалась ТОВ «Дніпропетровська фінансово-промислова група «Приват». Її власником був офшор «Компанія «ФПГ Приват лтд» (Тортола). А директором кілька років була Юлія Лихачова – член ревізійної комісії ПАТ «Дніпроазот», що належить «Привату».

По-третє, про відношення британських «кидал» до «Привату» можна просто погуглити.

• «Rossyn investing corp.» (отримала від «приватівців» $61 млн) – це давній постачальник «Укрнафти« і через неї йшли оборудки по продажу бензину «Укртатнафти» з подальшим продажем назад в Україну через сумнозвісну «Лівелу».
• «Teamtrend Limited» (виведено $494 млн) ще десять років тому світилась у ЗМІ з посиланням на рішення британського суду, як компанія, що належить самому Ігорю Коломойському і Сергію Шекланову.

• «Trade Point Agro Limited» ($501 млн) – це давній постачальник «Запорізького масложиркомбінату» (ТМ «Щедро»), що належить «Привату».

• «Collyer Limited» ($721 млн) відоме як акціонер ПАТ «Ботієвське хлібоприймальне підприємство» (Дніпропетровська область), реєстратором прав власності якого є «Приватбанк».

• «Milbert ventures inc.» ($33 млн) – це давній партнер «Укрнафти« і «Укртатнафти» по постачанню нафти.
• «Zao ukrtransitservice ltd» ($6 млн) – акціонер дніпропетровського ПАТ «Літ», яке раніше через ланцюжок належало самому «Приватбанку».

Далі описувати не будемо. Перейдемо одразу до висновків. Для написання цього тексту журналісти витратили одну добу на гуглопошук, вивчення ЄДР, реєстру судових рішень і співставлення виводу грошей з втратами валютних резервів України.

Гонтарєва, володіючи незрівнянно потужнішими ресурсами і аналітиками, «не видела у Приватбанка операции по выводу».

Ну, що ж – це талант. І те, що в Україні – талановитий керівник НБУ і є єдиним позитивом у цьому тексті.

nashigroshi.org