22-2

Уряд Арсенія Яценюка починає реформування державних закупівель у найгірших традиціях режиму Януковича – поспіхом, з корупційними схемами та звільненням тендерних корупціонерів від відповідальності.

Цього тижня парламент повинен розглянути урядовий законопроект №1551 щодо удосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель.

Згідно з поданням, його буде представляти міністр економіки Айварас Абромавичус.

Співдоповідач від парламентського комітету з економічної політики – Андрій Іванчук, старий колега Яценюка.

Що ж, високопосадовці матимуть чудову нагоду публічно зруйнувати власну репутацію за кілька хвилин.

Законопроект готувався наприкінці грудня 2014 року в авральному порядку.

Персональна вказівка прем'єра перервала плідний діалог між фахівцями департаменту Мінекономіки з питань державних закупівель, громадськими експертами та представниками бізнесової спільноти.

В рамках робочої групи з реформування системи держзакупівель, створеної влітку колишнім міністром економіки Павлом Шереметою, розроблялися справді реформаторські зміни. Передбачалося, що фінальна версія проекту буде подана на розгляд Верховної ради у січні 2014 року.
Проте "реформаторська гарячка" прем'єра перекреслила ці надбання.

Як і за часів Януковича, запропоновані урядом зміни начебто націлені на благі речі – зниження корупційних ризиків, підвищення конкуренції, спрощення участі бізнесу у державних торгах, запровадження електронних закупівель. Проте наслідки прийняття урядового проекту будуть протилежними.

Урядовий проект заохочує тендерних ділків до корупційних змов, у тому числі із замовниками, під час проведення державних закупівель. Неформальна монополізація ринків держзакупівель вже перетворилася у біду всієї системи.

Протягом останніх років Антимонопольний комітет викривав подібні змови, накладав штрафи, проте ці заходи були неефективними. Саме тому навесні 2014 року була запроваджена заборона для учасників тендерних змов брати участь у торгах протягом трьох років.

Схожі реєстри недобросовісних учасників державних торгів діють у багатьох країнах світу, навіть у Росії та Казахстані.

Останній яскравий приклад – з Дніпропетровської області. Глава місцевої ОДА Ігор Коломойський відомий своїми гучними антикорупційними та патріотичними заявами. Проте підконтрольна йому компанія "Авіас" вже кілька місяців успішно "розігрує" тендери на пальне з нечужим їй спаринг-партнером.
 

Чи зверне АМКУ увагу на таку непатріотичну поведінку, невідомо. Однак це питання уже втрачає актуальність: уряд Яценюка пропонує прибрати недавно запроваджену заборону. Прем'єр дуже "послідовний" у боротьбі з олігархами.

Не менш послідовний уряд і в боротьбі з корупцією. Проект 1551 також дозволяє брати участь у державних торгах компаніям, яких притягають до відповідальності за корупцію. Відповідна заборона була запроваджена у жовтні і повинна запрацювати у квітні. Більш того, її ініціював уряд Яценюка.
Уже цих двох ініціатив достатньо, щоб відмовитися від урядового проекту. Однак фантазія Кабміну не має меж.

Проект починає демонтаж вільного доступу до тендерної інформації, за який громадські активісти, бізнес і замовники билися з 2008 року. Він скасовує безплатне оприлюднення тендерних документів на порталі tender.me.gov.ua.

Є високий ризик, що наступним кроком буде запровадження платного доступу до тендерної інформації. Тоді на боротьбі з корупцією можна буде ставити хрест.
Нестача коштів у ДП "Зовнішторгвидав України", яке адмініструє портал, не може слугувати виправданням. У не менш кризовому 2008 році тодішній міністр економіки Богдан Данилишин зумів їх знайти у центральному бюджеті. Що заважає зробити теж саме Яценюку або Абромавичусу?

Більше того, урядовці значно скорочують можливості для оскарження змін до тендерної документації. Завдяки цьому нечисті на руку замовники отримують цілком легітимний інструмент для протягування "своїх" постачальників.

Обґрунтування начебто виправдані. У 2014 році багато тендерів МОЗ зривалися учасниками торгів, які в останній день оскаржували тендерну документацію, а Антимонопольний комітет блокував подальше проведення закупівель. Проте урядове рішення лише розширює корупційні ризики.
Урядові пропозиції щодо електронних закупівель теж містять небезпечні норми. Загалом, з часів Тендерної палати над е-закупівлями в Україні висить прокляття. Будь-які дії у цій сфері були та є лобістськими, корупційними або недолугими.

Не є винятком і поточний законопроект. Багато рішень щодо запровадження е-тендерів передаються на розсуд Кабміну. Це насторожує. Акцент робиться лише на приватних е-площадках, що нагадує схеми тієї ж Тендерної палати.

На жаль, позитивні ідеї проекту виглядають, як ложка меду в бочці дьогтю. Наприклад, обов'язок надавати численні довідки покладається лише на переможця торгів. Про необхідність такого спрощення участі у торгах Центр політичних студій та аналітики говорить ще з минулого літа.

На думку експерта з державних закупівель Олександра Шатковського, позитивним є підняття вартісних порогів із 100 тис грн до 200 тис грн, а для запиту цінових пропозицій – до 500 тис грн. Проект скасовує необхідність паперового підтвердження того, що замовник оприлюднив обов'язкові документи.

Проте ці нововведення руйнуються численними корупційними ризиками. Недаремно Центр політико-правових реформ оцінив корупційну небезпеку проекту чотирма балами за п'ятибальною шкалою та рекомендував повернути його уряду.

Урядова ініціатива взагалі не вирішує багатьох проблем. Наприклад, державні підприємства масово не виконують обов'язок звітувати про свої закупівлі. Уряд не звертає на це увагу, тому необхідно підсилити відповідальність підприємств.

Відновлення діалогу між урядовими експертами, громадськістю та міжнародними організаціями буде найкращою запорукою прийняття реформаторського закону.

 

ІА Корупція.інфо

за матеріалами Економічної правди