1404207381_gpu

Генеральна прокуратура України довірила обслуговувати свої внутрішні інформаційні бази компанії, що належить громадянину РФ, котрий займається розвитком оборонно-промислового комплексу Росії.

Про це йдеться у сюжеті "Слідство.Інфо", передає Корупція.інфо

Наприкінці 2014-го року у "Віснику державних закупівель" з’явилося коротеньке повідомлення.

ГПУ за процедурою в одного учасника замовила послуги на обслуговування своєї бази даних з обмеженим доступом "Єдина системи статистики та аналізу". Скорочено – ЄССА. Ціна питання – 920 000 гривень. Переможець – компанія "Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна". ГПУ працює з нею не перший рік.

Засновники компанії "Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна" – Лукін Гліб Володимирович та болгарська компанія "НІКЕА ТОП 906". У статуті болгарського підприємства сказано, що її єдиним власником є той самий Гліб Лукін. Отже, українська компанія повністю належить йому.

За інформацією СБУ, Гліб Володимирович Лукін – громадянин Росії. Українська компанія – лише частина його бізнесу. Лукін володіє російськими компаніями "Летограф" і "Летограф ІТ консалтинг і послуги". Та це не звичайний бізнесмен, який пропонує якісний ІТ-продукт.



Гліб Лукін також входить до складу ради директорів або, як їх по-іншому називають, "представників інтересів Російської федерації" ВАТ "Особливе конструкторське бюро Салют". Це учасник федеральної цільової програми "Розвиток оборонно-промислового комплексу Російської Федерації на 2011-2020 роки".

рім того, замовляючи послуги у "Летографа", Генеральна прокуратура України була зобов’язана погодити дану закупівлю з Державною агенцією з питань електронного урядування. Однак цього не зробила.

СБУ ще раніше наголошувала на ймовірних катастрофічних наслідках можливої співпраці з "Летографом".

"У 2012 році СБ України проводилась перевірка діяльності ТОВ "Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна". За результатами поінформовано Премєр-міністра України щодо передумов до можливого витоку відомостей з обмеженим доступом, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці держави, у випадку залучення вказаного товариства до створення у Секретаріаті Кабінету Міністрів України дослідного зразка системи електронної взаємодії", – йшлося в документі СБУ.

Однак Генеральна прокуратура, проводячи так званий тендер і обираючи переможця, не вважала за потрібне проконсультуватися з СБУ.

погодити дану закупівлю з Державною агенцією з питань електронного урядування. Проте цього не зробила.