Ми виділили події, які стали історичними та насправді змінили країну.
Поки не в шоколаді…
Ще рік тому обрання "шоколадного короля" Петра Порошенка президентом України будь-експерт відніс би до області фантастики. Але Петро Олексійович на всі сто використав свій шанс опинитися на гребені хвилі народних симпатій після Евромайдана. Не змогла скласти йому конкуренцію навіть Юлія Тимошенко, звільнена з колонії після перемоги Революції гідності. В результаті, вперше з 1991 року, Україна обрала президента вже у першому турі виборів.
Втім, народна любов непостійна – вже жовтневі вибори Верховної Ради продемонстрували, що популярність Петра Порошенка різко пішла на спад.
Власне, дострокові парламентські вибори поки залишаються єдиним передвиборною обіцянкою Петра Порошенка, яке можна вважати безумовно виконаним. Інші положення передвиборчої програми президента все ще не реалізовані. Світ на Донбасі не встановлений, децентралізація влади не відбулася. Навіть Угода про асоціацію з ЄС, яке підписав президент і ратифікувала Верховна Рада, набула чинності лише частково – його економічна частина почне діяти лише з 2016 року.
Реконструкція свідомості
"Сегодня" попросила експертів відповісти: як змінилося самосвідомість нашого суспільства за останній рік? Експерти відповіли: українці стали чіткіше відчувати себе частиною своєї країни. "Зросло число людей, які вважають себе громадянами України. В грудні 2013 року, за даними Інституту соціології НАН України, таких було 54%, a зараз – 71%. На 15% стало більше людей, які відчувають гордість за те, що вони українці.
"Свідомість суспільства за рік зросла: відбулася реконструкція. Остання тенденція – негативне ставлення зміщується з громадян Росії (так було ще в початку року) на тих, хто винен у подіях на Сході – влада РФ і "найманців". За рік наші люди звикли до зовнішньополітичних труднощів, виробили в собі внутрішній спокій і стали краще усвідомлювати себе і свою традицію, почали пишатися тим, що вони українці", – сказав психолог Олексій Васильєв.
Важливі зміни в цей рік відбулися також у свідомості людей, що живуть на сході та півдні України, – які традиційно вважалися більш проросійськими, ніж захід і центр країни.
"Зараз Південь і Схід відчувають себе українцями в набагато більшою мірою, ніж торік, – вважає професор політології НаУКМА Олексій Гарань. – Зараз я проводжу опитування прямо з Донецького аеропорту. У нас тут Костя з Красноармійська, Серьожа – митець з Дніпропетровська, Коля Димитров з Харкова… За що вони стоять? За Україну". Але залишається питання, як в Україні могла зародитися такий потужний сепаратистський рух. На думку політолога Вадима Карасьова – це були спроби поліпшити своє життя, в умовах, коли чиновники в Києві відкладали проблеми регіону "на потім". "Рух піднявся з низів, де сепаратизму раніше не було. Він виник як реакція на крах режиму Януковича, від почуття безгосподарності і спочатку це було боротьбою за свої права. А Росія скористалась ситуацією".
Обвал гривні і енергокриза
Минулий рік запам'ятався українцям стрімким падінням гривні: заповітні цифри в обмінниках не встигали міняти, a нацвалюта в цей час била один антирекорд за іншим. Всього за рік гривня подешевшала більш ніж у два рази – з 8 до 16-18 грн/$.
"Новоросія": як з'явився проект
Найбільш резонансними в 2014 році стали трагічні для України події – анексія Криму і війна на сході країни. Очевидно, що слабкість державної влади відразу після втечі Віктора Януковича стала лише каталізатором цих подій.
Страхами жителів східних областей були міфи прo жорстоких "бандерівців", нетерпимі до всього російського, страхами населення заходу України, так і країни в цілому були міфи o беспредельщиках-"донецьких", які живуть виключно за поняттями і ненавидять все українське.
Хочеться вірити, що політики винесуть з цього необхідні уроки, і протиставлення одних громадян України іншим назавжди залишиться в минулому.
Без Криму: без валюти і ВВП, але з патріотами
Скориставшись політичною кризою в Україні, Росія анексувала нашу Автономну республіку Крим: 18 березня президент РФ Володимир Путін підписав договір про приєднання півострова до Росії.
Народження суспільства і волонтерів
Рік, що минає, має всі підстави увійти в історію, як рік становлення в Україні громадянського суспільства. Розчарувавшись у політиках, активна частина українців усвідомила: потрібно брати відповідальність за долю країни на себе і в свої руки.
Втім, почуття відповідальності громадян за долю своєї країни частіше носить цілком конструктивний характер. Саме громадянське суспільство, в умовах слабкості органів захисту правопорядку і відвертого саботажу з боку їх окремих співробітників, не допустив поширення хвилі сепаратизму на Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Херсонську та Харківську області.
Очевидно, що українське громадянське суспільство ще молодий і йому належить багато чому навчитися. В першу чергу – ефективному формуванню інститутів влади. При цьому важливо пам'ятати: o становленні громадянського суспільства в Україні говорили вже двічі – у 1991 та 2004 роках. І обидва рази, розпочавшись досить активно, цей процес зійшов нанівець, змінившись загальною апатією. Але зараз є всі підстави констатувати: українці винесли всі необхідні уроки зі своєї недавньої історії.
Самосуд: сміттєві баки для чиновників
Не дочекавшись прийняття ВР і підписання президентом закону про люстрації, восени минулого року українці почали самостійно влаштовувати розправи над чиновниками, при цьому не завжди розбираючись, винні ті в чомусь чи ні. Винних, на думку активістів, викидали в сміттєві баки. Потрапляли багато: чиновники, нардепи, які голосували за закони 16 січня, судді, прокурори і навіть головні лікарі. Акція почалася з Одеси.
Рік милосердя для Донбасу
Майже двадцять тисяч тонн вантажів, що більше мільйона людей, які отримали допомогу, і майже 40 тисяч евакуйованих – такий підсумок роботи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова в поточному році.
У мирний, роботящий край прийшла війна, і мільйони українців опинилися на межі виживання. Термін "гуманітарна катастрофа" став реальністю для Донбасу: припинення соціальних виплат з 1 грудня фактично позбавило залишилися на Донбасі людей останніх засобів до існування.
Нова влада і реформи
Після парламентських виборів в Україні, по суті, завершилася перезавантаження центральних органів влади. Персональний склад Ради оновився більш ніж наполовину. Змінилася і конфігурація політсил – з парламентської шахової дошки зникли комуністи, Партія Регіонів і ВО "Свобода". Але представники двох останніх пройшли або під брендом "Опозиційного блоку", чи змогли провести кандидатів по одномандатних округах.
З'явилися нові особи і в уряді. В першу чергу, це – іноземці, які прийняли українське громадянство заради роботи в Кабміні. Міністри економіки та охорони здоров'я Айварас Абромавічус і Олександр Квіташвілі вже відзначилися гучними заявами.
Гастролери: рік без концертів
Політична ситуація в Україні серйозно вдарила по гастрольного ринку. Якщо вірити офіційній статистиці, тільки за останні півроку в столиці було скасовано понад 500 культурних заходів, a збитки промоутерів склали близько 100-150 млн грн. Понад 95% організаторів, серед яких були монстри концертного ринку, взагалі згорнули свою діяльність в Україні, пояснюючи це різким зниженням купівельної спроможності і падінням попиту.
Між тим на тлі скасування концертів іноземних артистів зріс інтерес до вітчизняним виконавцям. Втім, не обійшлося і без скандалів. Так, бійками запам'ятався річний концерт Ані Лорак в Одесі і осінній в Києві – радикально налаштовані молодики намагалися зірвати шоу артистки, оскільки та не припиняє виступати в РФ.
Тренд: мода на все українське
В цьому році, як ніколи за весь час Незалежності країни, затребуваним стало все українське. За рік у нас з'явився з десяток брендів, що випускають одяг самих різних напрямків, але неодмінно з наголосом на тому, що вона – українська. Будь то спортивна кофта з зображенням тризуба, або вечірнє плаття з елементами традиційної української вишивки. Навіть можновладці в цьому році відмовилися від одягу іноземних брендів і показово одягалися в українських дизайнерів.
На вікнах багатьох будинків з'явилися жовто-блакитні прапори, в кольори прапора "одяглися" навіть ліхтарні стовпи та перила мостів. В вишиванки переодягли і авто – з квітня на дорогах України з'явилися машини, обклеєні стрічками з візерунками вишивки. Мода на патріотизм торкнулася навіть ялинкових іграшок: в цьому році на лісових красунях будуть висіти кульки з тризубами і козачками. Та й серед самих популярних подарунків на новий рік – кулончики у вигляді тризуба з написом "Україна єдина".