Голова ОВК “права рука” кандидата в депутати?

Вчора нашого журналіста запросила на подію група молодих осіб, чиїм гаслом є «молодь за правду». 

На запрошення ми відреагували із застереженнями. Спершу намагалися дізнатися, якою ж буде акція та навіщо їм саме наша медійна участь у ній. Як виявилося, пан Батенко, про якого ми писали раніше, є ще цікавішою персоною, ніж ми вважали.

Зранку молодь зустрілась та почала обговорювати план проведення акції, як нам вдалося дізнатися, це повинна була бути одна із всеукраїнських естафет під назвою «Люстрація». Ми одразу ж відчули, що ця акція може бути дещо політично заангажованою, тому перепитали у хлопців стосовно причин її проведення саме у передвиборчий час. Відповідь була коротка: «Ростислав Коваль» .

Поцікавившись цією особою, ми дещо змінили ставлення до акції, розуміючи що політичною заангажованістю тут і не пахло.

Ростислав Коваль – «права» рука пана Тараса Батенко у всіх передвиборчих процесах, питаннях та й у особистому його житті бере участь (не говорячи про бізнес та й, мабуть, чорну сторону його бухгалтерії). А ще, як виявилося, він є новим головою Окружної Виборчої Комісії. Цікаво, чи не так?

Насправді конфлікти стосовно ОВК тривають вже не перший тиждень. Після того, як конкуренти пана Батенка дізналися про призначення Ростислава головою ОВК округу №123, то почали масово оскаржувати його посаду. Ба більше, спілкуючись із колегами журналістами із різних львівських видань, навіть глянцевих, дізнаємося одну дуже цікаву річ.

Пан Батенко зі всіма запитаннями відправляє журналістів до пана Ростислава, стверджуючи, що це його довірена особа. Виникає питання, як довірена особа кандидата у народні депутати може займати посаду голови ОВК? Цікавимося через інсайдерські джерела чи це так і стає зрозуміло, що за паперами пан Ростислав не є довіреною особою пана Тараса.

Мало того, у процесі пошуку інформації дізнаємося, що пан Ростислав очолював передвиборчий штаб пана Тараса. Непогано чи не так?

Як тільки молодь прийшла до можливого місця зустрічі із паном Батенком, їм зателефонували знайомі із певних органів місцевої влади та повідомили, що пан Тарас написав заяву у міліцію про спробу нападу на нього.

Звісно, після такого повідомлення молодь вирішила не проводити акцію.

Тобто пан Тарас вважає всеукраїнський марафон із закиданням «негідних» на думку молоді та дещо радикальних активістів замахом на життя? Цікавий у нього замах. Та й пов’язування радикальної молоді із якимось кандидатом у народні депутати звучить дещо дико. Молодь, яка намагалася, як сказав пан Тарас, «вчинити замах на життя», виглядала дещо збудженою. Як ми пізніше дізналися, серед них були і «ветерани» розстрілу майдану, і навіть декілька добровольців, що повернулися на кілька днів додому.

Ми не беремося виправдовувати когось чи звинувачувати у чомусь. Ця стаття несе лише інформаційний характер та в жодному випадку не є агітаційною чи рекламною. 

 

Автор: Марвін