Оксана Маркарова заявила, що Україна та США перебувають у дуже активних перемовинах. Зокрема держави обговорюють та координують всі дії.

Активні переговори відбуваються на лінії глави Офісу Президента України Андрія Єрмака та радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана. Про це пані посол України заявила в інтерв’ю.

“Переговори відбуваються подекуди кілька разів на тиждень. Йде постійна робота між міністром Дмитром Кулебою та держсекретарем Ентоні Блінкеном як на робочому рівні, так і в межах Комісії стратегічного партнерства”,– наголосила дипломатка.

Вона зауважила, що сторони шукають варіанти для ефективного діалогу з Росією

На думку політичного аналітика Олександра Кочеткова, якщо Путін полізе в Україну, то його “другу Джо” санкції таки доведеться запроваджувати, інакше Сенат з Конгресом не зрозуміють. Далі слова експерта в оригіналі.

“Дивлюся, якось народ неабияк переполошився. Кудись запропав наш природний скепсис до владних витівок. Тому давайте по черзі.

Є такий вислів: коли говорять по політику, насправді говорять про гроші. Відповідно, коли про велику політику, то про великі гроші. Про дуже великі. Ось в цьому сенсі і треба розглядати свіжі заяви Володимира Путіна щодо якихось “військово-технічних методів забезпечення безпеки РФ”. Так само як і взяття на військовий облік жінок в Україні, що деякі чомусь сприйняли як намір хапати насильницьких панянок в перукарнях і спа-салонах і терміново відправляти на фронт. Навіть бігуді не розкрутивши”, – зазначає Кочетков.

“Північний потік 2” для Володимира Путіна і кремлівської верхівки — це жадане Ельдорадо. Тим більше, за нинішніх спекулятивних цін на газ, які з часом почнуть падати. Тому треба встигнути скористатися кон’юнктурою.

“А Штати можуть це кремлівське щастя задушити на корені. Бо їхні санкції – це не наші. Зі структурою, що потрапила під штатівські санкції, відразу припиняють працювати всі серйозні банки світу, а це повний гаплик бізнесу.

Якщо Путін полізе в Україну, то його “другу Джо” санкції таки доведеться запроваджувати, інакше Сенат з Конгресом не зрозуміють. У підсумку “Північний потік 2” перетвориться на багатомільярдний підводний металолом.

Тому Путін намагається російський нейтралітет у сутичці США-Китай і ненапад на Україну обміняти у Байдена на американське неперешкоджання “ПП 2″. Але для глибинних росіян цю торгівлю треба подати як чергову перемогу Путіна – мовляв, задавив боягузливих штатників, домігся гарантій нерозповсюдження НАТО. Відповідно, від керівництва РФ йдуть грізні заяви, що мають камуфляжний характер: ми ж пам’ятаємо, гроші для них – головне”, – пише аналітик.

Що може робити українське керівництво в таких умовах? Особливо, з урахуванням, що геополітичний торг про Україну йде без нашої участі. Тільки теж щось заявляти.

Між іншим, в залученні жінок на військову службу є свій резон. Це для спецоперацій має значення рівень підготовки виконавців. А сучасна війна – це статистика великих чисел.

“Панікувати не треба, завтра війна нам не загрожує. І примусова жіноча мобілізація теж. Але на майбутнє загроза агресії залишається до того часу, поки Росія марить імперією.

І заодно, щоб не повертатися. У взятті жінок на військовий облік немає ні жахливого. Ось тільки не треба лякати штрафами — не спрацює. Треба зацікавлювати” – пише Кочетков.