Екс-депутат Верховної Ради Ірина Фаріон видала єдину доньку заміж. Обранцем Софії Тимчишин став випускник університету "Львівська політехніка" Василь Особа.

Молодята до весілля зустрічалися 4 роки, пише wz.lviv.ua, передає Корупція.Інфо.

"Їх звела "Свобода". Наш Василько – "свободівець", був помічником одного з наших львівських депутатів Михайла Семчія. Василько закінчив інженерно-будівельний факультет. Зараз шукає роботу за фахом" – говорить Ірина Фаріон.

713389_3_w_1000713389_4_w_1000

 

713389_6_w_1000

Весілля гуляли у ресторані "Княжий дім". Запросили близько 80 осіб. Серед гостей не було лідера партії "Свобода" Олега Тягнибока. Його у той день не було у Львові. Натомість прийшла на весілля його донька з чоловіком, а на розписі була ще й онучка Тягнибока – 3-місячна Юстина.

"Попри те, що Олега не було, Софійку, коли викрали під час весілля, переховували у Тягнибоковій хаті. Олегова дружина відчинила двері молодій і сховала її. А повернули Василькові дружину лише після викупу, – згадує. – Із пляшок з-під доброго вина він повинен був викласти каліграфічно на підлозі за короткий час фразу "Я кохаю Софійку". Тоді цей витвір сфотографували і надіслали "викрадачам", а вони натомість надіслали нам фото Софійки з зав'язаним ротом. Усе відбулося як справжнє викрадення".

На весіллі Ірина Фаріон провела ритуал за згодою молодят. Їм вручила меча. Він був обвитий барвінком і облитий медом. З того меча молоді мали злизати мед. Це ритуал, який описав антрополог Федір Вовк у своїй праці "Українське весілля" у 1916 році.

"Мама Василька тримала хліб, а я передавали їм меч, як символ мужності, бо якщо ти хочеш мати садок вишневий коло хати, то мусиш його захистити тим мечем. Меч був обвитий барвінком, бо все весілля відбувалося під загальним гаслом "Дерево роду". Барвінок — символ невмирущого кохання і зв'язку з поколінням. А мед, щоб життя було солодке і плідне, – говорить Фаріон. – А другий епізод на весіллі – ми хвилиною мовчання пом'янули хлопців, які загинули на фронті. Я мотивувала святкування одруження тим, що ми собі дозволили це зробити під час війни тільки тому, що щасливі люди набагато сильніші, ніж нещасні".