Російські загарбники поки все ще контролюють Кінбурнську косу, і звідти періодично ведуть обстріли. Водночас вибити їх звідти зараз надзвичайно складно.

Про це на своєму ютуб-каналі розповів військовий експерт Олег Жданов. За його словами, українські військові тримають цю територію під вогневим контролем. 

Як повідомив Жданов, наразі Україна має можливість обстрілювати російських окупантів на території Кінбурнської коси лише з артилерії. ЗСУ регулярно завдають такі удари по місцях розташування загарбників.

Звільнити цю територію дуже тяжко. Адже крім артилерії туди нічого не дістає. Україна тримає Кінбурнську косу під вогневим контролем. А після звільнення правобережної частини Херсонщини були навіть спроби висадки десанту туди, щоб там закріпитися, – зазначив Жданов.

На жаль, ці спроби не увінчалися успіхом. Окупанти здійснили низку заходів, які допомогли їм закріпитися на Кінбурнській косі. Свого часу звідти також запускали іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Однак згодом після влучних попадань з боку ЗСУ вони перестали це робити.

Росіяни обстрілюють з території Кінбурнської коси населені пункти, які розташовані неподалік. Це і Херсон, і Очаків тощо.

Водночас додамо: Зараз вже сформовані можливості для одночасного контрнаступу Збройних сил України щонайменше на чотирьох напрямках. І російські окупанти намагаються зрозуміти, де буде основний удар. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов.

“За даними того ж російського злочинця Євгенія Пригожина (засновник ПВК “Вагнер”, — ред.), у районі Бахмута формуються чотири свіжі українські бригади, що свідчить, на його думку, про можливість контрнаступу Збройних сил України на цьому напрямку. Російські джерела називають Бахмутський напрямок другою Курською дугою. Тобто тактика часів Другої світової війни, але вже у виконанні Збройних сил України — максимальне нанесення втрат в особовому складі й техніці російським окупантам, виснаження їх, знекровлення атакуючих частин. А потім — успішний характер контрнаступу”, — зазначив Снєгирьов.

Він нагадав, що міністр оборони РФ Шойгу не так давно відвідував фронт у Донецькій області. Йдеться про Вугледарський напрямок. І візит цей не випадковий, вважає експерт.

“Візит саме на цей напрямок було здійснено з метою інспекції фортифікаційних, тобто оборонних споруд противника. Можливий задум ЗСУ цілком читабельний — відстань від Вугледара до Маріуполя близько 10 км. До того ж вирішується і друге завдання — блокування основного транспортного хабу, Волновахи, — близько 40 км від Вугледара до Волновахи. Плюс, відповідно, розв’язання проблеми так званого сухопутного коридору, тобто тієї ділянки дороги, яка з’єднує окупований Крим із захопленими територіями Луганської та Донецької областей, і, відповідно, з Російською Федерацією”, — зазначив Снєгирьов.

Перспективним з погляду можливого контрнаступу Збройних сил України, на думку окупантів, є Запорізький напрямок, каже експерт.

Він також звернув увагу на те, що останні засідання у форматі “Рамштайн” свідчать про те, що партнери почули і президента України, і командувача ЗСУ. Адже йдеться про надання саме наступальних видів озброєння.

Плюс, вважає Снєгирьов, не слід відкидати і Херсонський напрямок як перспективний для контрнаступу.

До того ж розглядається кілька варіантів, зокрема й форсування Дніпра. Невипадково, за повідомленнями пабліків російських окупантів, зараз на території Херсонської області зафіксовано різку активізацію диверсійно-розвідувальних груп Збройних сил України”, — доповнив він.

Не варто забувати і про Харківський напрямок, вважає експерт.

“Це можливість нанесення попереджувального удару безпосередньо по позиціях збройних сил країни-окупанта. Це так званий Сватівський напрямок, вихід безпосередньо до Луганська з подальшим блокуванням російського угруповання, що оперує, як на території Луганської, так і Донецької областей. Тобто сценаріїв більше ніж достатньо. Фактично зараз, завдяки героїчним зусиллям Збройних сил України і, відповідно, військово-технічній допомозі з боку Заходу, створено умови для можливого успішного характеру деокупації”, — резюмував Снєгирьов.