Піймати кума Путіна Медведчука треба було давно. Найкраще закрити в тюрму ще у 2004 році, коли демократичні сили після першого Майдану тріумфально здобули владу. Однак уже за рік лідери помаранчевих сил перегризлись між собою як собаки, що дозволило проросійським посіпакам взяти владу і добряче пограбувати країну за часів Януковича.
Про це йдеться в статті “Чи сяде Медведчук за ґрати?” на Еспресо.
Якщо уважно почитати підозру, то Медведчук у 2012 році урвав свій шматок пирога. Кум Путіна отримав дозвіл для ТОВ “Нові проєкти” на розробку родовища “Глибока” в Чорному морі за 75 км від Феодосії (там видобувають нафту і газ, загальні запаси яких розцінені в 38,85 мільярда грн). У 2015 році Медведчук домовлявся з державою-агресором для перереєстрації цього підприємства і видобутку корисних копалин, які є національним ресурсом України. До цього процесу він долучив і Тараса Козака. Уявіть собі два народні депутати, які на словах за економічне процвітання України та проти війни — діяли як два мародери на крові. Ще і дарували РФ нафту і газ, аби потім наші ресурси продати втридорога нам самим.
Віктор і Тарас фігурують в іще одному провадженні. Користуючись доступом до державної таємниці у 2020 два товариші злили Кремлю секретні дані про розташування прихованого військового підрозділу ЗСУ, його особовий склад та бойову підготовку. Що це, якщо не підрив нашої обороноздатності в часи війни?
Ще один епізод стосується такого собі проєкту “Промінь” — інструменту для вербування і збір персональних даних українців для ФСБ.
Підозри та провадження — удари набагато серйозніші за санкції РНБО, які вимкнули канали Медведчука, забрали у нього нафтопродуктопровід “Самара-Західний напрямок”, прищемили у фінансах Оксану Марченко з котом Кокосіком. Але як сказав у березні сам Медведчук — “все можна купити за готівку”. А лише офіційних коштів у Медведчука на 620 мільйонів доларів. Тобто вистачило б на десяток років уперед.
Чому ж за три місяці санкцій Володимир Зеленський нарешті наважився зателефонувати Баканову щодо цього чорта? Як на мій смак, було б добре вручити повістку Медведчуку прямо на виході з бобика 9 Травня, коли в ОПЗЖ був бал-маскарад у Парку Слави. Але за неофіційною інфою — у суддів був вихідній і ефектного виходу карального меча не сталось. Тому чимало, хто упевнений, що влада влаштувала розіграш для своїх рейтингів і для людей, котрим нахабність Медведчука і Ко вже в печінках сидить.
Попри неоковирність підозр Медведчуку і всіх цих обшуків будинків, у яких кум Путіна насправді не живе — схиляюсь до причин, чому це сталось саме зараз.
Перше, президента надихнули на рішучі дії нещодавні рейтинги Центру Разумкова та КМІС, де підтримка Зеленського відчутно виросла до 31%. Але трапилося це не тому, що Володимир Олександрович в одну ніч перетворився на мудрого царя Соломона. А саме як подяка авансом за три закриті канали Медведчука, санкції на Оксану Марченко і відібраний трубопровід, який дозволив Медведчуку за кілька років опинитися у Forbes.
Я розглядаю ці цифри як те, що проросійський вектор поступово йде в утиль. І народ уже хоче не просто сильної руки. А сильної руки проти “русских сил в Украине”. І потягати зайвий раз Медведчука за шкірку — це ефектно та однозначно безпечно. Його не люблять навіть адепти “какой разницы” и “Оливье без границ”.
Друге, це візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва. Подейкують, на зустрічі тет-а-тет високий гість із Вашингтону запитував не лише про “трампівські справи” Андрія Єрмака, а й цікавився самопочуттям Віктора Медведчука — близької людини Володимира Путіна, яка уже зовсім розпоясалась за постмайданної влади. Шостому дуже чітко пояснили, що США ставитиме на місце РФ, допоможе есмінцями у Чорному морі, дасть грошей на безпеку, але коли родич очільника держави-агресора зливає оборонні секрети, сидить на трубі й краде майно в часи війни на користь Москви — це якась нездорова тенденція…
За останні пару місяців у ЗМІ з’явились записи, де Медведчук торгує українськими полоненими в обмін на ексклюзивні контракти на постачання електроенергії — і хизується цим перед Владиславом Сурковим. Де кум Путіна радісно і люб’язно вітає з днем народження головоріза-самозванця так званої ЛНР Дениса Пушиліна. І головне, як вкрадений нафтопродуктопровід юзають в інтересах компаній “Роснефть” та “Транснефть”. У лютому з’явився шматок бізнес-розмови Медведчука з вихідцем радянських спецслужб Миколою Токарєвим, який служив разом із Путіним у представництві КДБ у Дрездені. Стало дуже чітко ясно, що заплющувати очі вже не можна. І Медведчука треба бодай ляснути дубцем по пальцях.
Підписана підозра генпрокурорки Венедіктової щодо Медведчука свідчить про важливе. Що кум Путіна геть не небожитель, не всесильний і навіть не “протеже Меркель”, як нас намагалися переконати із 2015 року. Зробити родину Медведчука та Оксани Марченко бомжами — достоту як із фільму “Паломниця” може і не вийти, але фінал кар’єри політика Медведчука однозначно близько.
А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.