Колишній президент России Дмитро Медведєв під своим ім’ям опублікував статтю “Чому безглузді контакти з нінішнім Українським керівніцтвом”.  Текст відверто попахує расизмом, а самі звинувачення – безглузді переходи на особистості, повідомляє Єгор Скоріна в програмі “Антифейк” на 24 каналі. Передаємо дослівно.

“Дебільні Кримські платформи”, “ублюдочний закон про корінні народи” – це рівень, на якому висловлює свою думку еліта російської політики. Я прочитав повністю і хочу сказати, що публікацію можна скоротити до одного речення: Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. Нічого нового.                             

Що варто відразу зазначити. Колишній президент країни в тексті опустився до переходу на особистості. Цей ганебний прийом використовують в тому випадку, коли реальних аргументів просто немає.

Розмови про “етнічну складову” і “етнічні корені” в подібному контексті – це відверто расистські висловлювання, які нагадують часи етнічної дискримінації в гітлерівській Німеччині.

Медведєв, як би вказує на те, що президент України має, вибачте на слові, “не те” походження, яке повинно відповідати його посаді. Тобто, якби у Зеленського не було б тих самих, як він каже, “певних етнічних коренів”, то у Медведєва не було б і претензій до нього з цього приводу.

Ймовірно, у Медведєва або того, хто писав цей текст не вистачає інших аргументів для того, щоб пред’явити претензії українському президенту. З цієї причини в статті відсутні будь-які факти і присутня лише особистісна думка.

“Зеленський відмовився від своєї ідентичності. Почав ревно служити найбільш оскаженілим націоналістичним силам України”, – продовжує Медведєв.

А в цих рядках ще й відсутній якийсь натяк на логіку. Якщо в Україні така велика і всемогутня лобі нацистів, то яким це чином їх ватажком став єврей? Якщо нацисти, про які вигадує історії Медведєв, мають такий вплив і силу в Україні, чому не вони правлять самі?

Ймовірно, тому що радикальні націоналісти, яких Медведєв називає “нациками”, в Україні виступають у вигляді нечисленних організацій, які навіть не отримали підтримку в суспільстві на виборах.

“Українські керівники нинішньої генерації – люди абсолютно несамостійні”, – як же смішно читати подібні рядки від імені людини, який став символом не самостійності в країні. Від людини, яка хоч і формально числився президентом, але абсолютно не мав ніякої повноти влади.

Росія не визнає незалежність України. Кремль досі вважає цю територію своєю. Саме з цієї причини будь-яка співпраця України з іншими країнами замість управління з Росії вважається “зовнішнім”. А будь-який рух геть від Росії – русофобією.

Кримську платформу в Україні Медведєв називає “дебільною”, а закон про корінні народи “ублюдочним”. Цікаво, що в різних текстах існують, так звані, слова-прилипали.
Ось тепер ці яскраві висловлювання – дебільний і ублюдочний – в історії будуть щільно пов’язані з колишнім російським президентом.

“Тоді постає одвічне і головне питання: що робити в цій ситуації? А нічого. Дочекатися появи на Україні осудного керівництва”, – робить висновки колишній президент Росії.

Медведєв залишається рупором Путіна. Все, що написано в статті фактично говорить сам глава Кремля, але в міру своєї репутації не може видати від свого імені.

Значить, Путін говорить про те, що він незадоволений Зеленським. Що потрібно чекати владу, яка їх буде любити, але останній зрадник України втік до Ростова.