Між президентом Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим розпочався справжній конфлікт. Олігарх розлютився. Ахметов втрачає мільярди у війні з Зеленським. Медійна суперечка – лише верхівка айсбергу.
Влада Зеленського за останні чотири місяці зробила чимало речей, які точно не сподобались найбагатшому українцю.
Насамперед йдеться про енергетику та залізничні перевезення.
Яскравий приклад – історія з погашенням багатомільярдного боргу перед “зеленими” виробниками. ДТЕК – єдина компанія, яка не отримала “ні копійки” з залучених держкомпанією Укренерго грошей від “зелених євробондів”.
За словами співрозмовника LIGA.net з енергетичного ринку, із 19,3 млрд грн холдинг мав отримати приблизно 3,4 млрд грн (близько 80% від усього боргу держави перед компанією).
За даними УП, перерахування заблокував дзвінок прем’єра Дениса Шмигаля. Ідеолог цього рішення – саме Зеленський, уточнив співрозмовник в енергетичному комітеті Верховної Ради.
Це показова історія, але не єдина. Проблеми зростатимуть. Окрім триразового збільшення екологічної ставки на викиди СО2, в планах Верховної Ради – збільшити в 30 разів розмір штрафу за порушення ліцензійних умов і зрив підготовки вугільних складів ТЕС до зими.
Обидві несуть загрозу для СКМ. У складі холдингу є шість з десяти найбільших забруднювачів повітря в Україні. А ДТЕК – найбільший власник ТЕС і виробник вугілля в Україні, розповіли LIGA.net в Слузі народу та НКРЕКП.
Але олігарх відбивається. Норма про викиди записана в тому самому ресурсному законопроєкті №5600. Востаннє його мали ухвалювати цього тижня. Але рішення досі немає – не вистачає голосів, розповів журналістам депутат Голосу Ярослав Железняк.
Ще більші проблеми спіткали бізнес Ахметова у залізничній сфері, яка здебільшого лишається в тіні енергетики.
По бізнесу СКМ б’ють одразу три новації.
Перший удар: тарифи
У серпні 2021 року Міністерство інфраструктури під керівництвом нового очільника Олександра Кубракова зробило річ, яка ніяк не вдавалася попередньому керівництву: підвищило залізничні тарифи на перевезення вантажів.
Для УЗ – це загалом 12,3 млрд грн доходу у 2022 році. Для Ахметова – додаткових 6 млрд грн витрат до кінця 2022 року, підрахував член наглядової ради УЗ у 2020-21 роках Сергій Лещенко.
Другий удар: перегляд тендеру
Результатом останнього засідання антикризового штабу Укрзалізниці на початку листопада стало доручення переглянути контракти з Метінвестом на користування піввагонами на три роки, повідомив Лещенко, який входить до складу штабу.
Через цей “таємний” контракт Метінвест гарантовано отримав майже половину парку робочих вагонів УЗ за ледь не вдвічі нижчу ціну. Економія ж для компанії Ахметова-Новинського за три роки сягне 4 млрд грн, випливає з повідомлення на сайті самого Метінвесту.
Третій удар: списання вагонів
На початку жовтня Мінінфраструктури зробило ще один крок у війні з олігархом: ініціювало скорочення термінів експлуатації вантажних вагонів.
Як це стосується Ахметова?
У власності Лемтрансу Ахметова – 20 000 піввагонів, це найбільший в країні парк залізничних вагонів після УЗ. Частина з них – теж з вичерпаним терміном експлуатації, деякі задешево куплені після списання в Росії у 2015 році.
Десь третина з них (близько 8400) – це вагони, які втратять структури Ахметова, порахував БізнесЦензор з посиланням на розрахунки МІУ.
