В результаті перегляду послання Володимира Путіна до Федеральних Зборів у мене склалося складне, злегка тривожне враження.
Про це пише політичний аналітик Олександр Кочетков.
Справа в тому, що Путін за 1 годину 20 хвилин не сказав про Україну нічого (якщо не брати до уваги згадок Віктора Януковича і Володимира Зеленського в одному ряду з Олександром Лукашенком). Це при тому, що російська пропаганда по Україні просто фонтанує трупною отрутою.
Росія давно привчила всіх думаючих людей сприймати її від противного. Якщо вона стверджує, що “їх там немає”, значить, вони там є, зі зброєю і вбивають. Якщо клянеться, що не збивала пасажирський Боїнг, то з’ясовується, що таки збивала. Якщо переконує, що нікого не труїла “Новачком”, то звичайно ж труїла — і на чужій території, і на своїй.
І якщо російський вождь не сказав про Україну агресивних слів, то це не від прагнення до миру, а тому що, цілком можливо, готується агресія.
Власне, пояснень такого мовчання Путіна може бути два.
Перше – оптимістичне: ВВП настільки зацікавлений у розмові з Джозефом Байденом, що вирішив до зустрічі дотримуватися дипломатичної пристойності: не нападати і навіть притримати мілітаристську риторику.
Друге – песимістичне: таки готується агресія, тому забуття України має нас заспокоїти і розслабити.
Зате Путін несподівано багато говорив про екологію. Ви можете собі уявити, що російську владу всерйоз хвилює якась екологія?! Але тут все прозоро: саме на Всесвітньому екологічному форумі Путін має намір зустрітися з Байденом. Ось і прикидається глибоко стурбованим екологом…
До речі, перед обличчям серйозної небезпеки часом стають адекватними найбезладніші і поверхневі люди. От цікаво, на українську владу це правило поширюється?
