Які "сюрпризи" ми можемо побачити в бюджеті на наступний рік? Чи буде він прийнятий вчасно? Хто з депутатів планує віддати свій голос "за", а хто не візьме на себе відповідальність за головний фінансовий документ країни?
На ці запитання відповідає Корупція. Інфо
Пам'ятаю, у вересні уряд дуже пишався тим, що вчасно подав до парламенту проект держбюджету на наступний рік. Перше читання (правда, не без ексцесів) все-таки пройшли. Здавалося б – проблем не повинно бути. Але не тут-то було.
Після кількох провалів законопроекту про спецконфіскацію "Народний фронт", який його ініціював, обурився: що ж це за коаліція така, що не може таке важливе питання злагоджено вирішити?! І дав зрозуміти, що не збирається голосувати за проект бюджету, якщо їхні вимоги не буде виконано. Ми поцікавилися у народних обранців про те, як же може вирішитися ситуація.
– Законопроект про спецконфіскацію в останній раз ганебно набрав 176 голосів, – нагадує нардеп з "Народного фронту", член бюджетного комітету Олег Медуниця. – А це ж значна частина доходів.
Приймати бюджет без цьогозаконопроекту неможливо, тому що там записано: від спецконфіскації має надійти 40 мільярдів. Де їх взяти без прийняття цього документа?! Який сенс нам голосувати за бюджет без вирішення цього питання?!
Дивіться, ви йдете в касу за зарплатою. Вам покажуть корінець, що у вас зарплата – 5 тисяч гривень, а дадуть три. Це ж неправильно. Так і бюджет: парламент може приймати все, що завгодно, але без закону про спецконфіскацію діла не буде. Тому вже є проблеми.
Але загалом поданий в парламент документ прийнятний. Бюджети останніх двох років найкращі з тих, що були за 25 років незалежності України. Це вам скаже будь-хто.
У "Блоці Петра Порошенка" не смніваються, що законопроект про спецконфіскацію ще може бути прийнятий.
– Вам ніхто не скаже, що не хоче повернути злочинні активи Януковича в державну казну, – пояснює народний депутат, член комітету з питань бюджету Костянтин Іщейкін. – Але словосполучення "досудове засудження" у більшості розсудливих парламентаріїв викликає безліч питань. У цьому документі ж немає прізвища Януковича, як і терміну дії – на тиждень він або на місяць. Були пропозиції виправити певні положення і внести в зал збалансований законопроект. Якщо так вчинять, шанси є.
Якщо говорити про сам бюджетний процес, то в середу на засіданні спільно з Міністерством фінансів ми обговорювали поправки народних депутатів до другого читання Бюджетного кодексу. Головне питання полягає в тому, що, розглядаючи бюджет за повною процедурою, Кабмін ніби як віддав повноваження в комітет, але весь ресурс з самого початку закладався Мінфіном. Тому виникають розбіжності під час обговорення поправок.
Наприклад, чи варто через рік повністю перекладати фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети або все-таки зберегти його на державному рівні. Мінфін говорить, що все враховано. Але є думки з приводу того, що ми залазимо в місцеві бюджети. Я як мажоритарник можу сказати, що ми повинні підтримувати ті поправки, де у нас є ресурси. Без балансу буде дуже непросто.
Звичайно, є важкі питання. Наприклад, дисбаланс між заробітною платою і пенсією. Хоча логіка уряду зрозуміла: спочатку зарплата, потім – пенсії. Прем'єр особисто приділяє увагу виробництву. Я був з ним в деяких поїздках і бачив, що це реальна зацікавленість. Можливо, на цьому необхідно робити акцент – якщо вдасться підтримати власне виробництво, це стане головним індикатором того, що збільшення заробітної плати не підвищить інфляцію і навантаження на бюджет.
– У нас є свої претензії до документа, – пояснює член бюджетного комітету Ярослав Маркевич. – Бюджетний кодекс (як наслідок змін Податкового) є відкатом від децентралізації.
По-перше, зараз мова йде про скасування роздрібного акцизу на торгівлю паливом. Раніше він залишався на місцевому рівні. Тепер же створюють якусь нікому не зрозумілу конструкцію, коли він повертається в загальний бюджет, а вже потім розподіляється на місця.
Це призводить до старої-доброї звичкою ще часів Януковича: "Приїдь до нас, миленький, на уклін". А всі місцеві бюджети вже запланували ці надходження і розраховували на них. Всі ці механізми не прописані.
Для нас це серйозний фактор, який треба враховувати при обговоренні, голосувати за бюджет чи ні. Ми внесли ряд правок. Якщо їх приймуть, ми розраховуємо, що ця проблема буде знята.
По-друге, проект бюджету перекладає комунальні витрати на заклади охорони здоров'я та освіти на місцеве самоврядування. З одного боку, ми забираємо велику дохідну частину, з іншого – даємо велику витратну.
Таким чином, якщо не буде вжито наші пропозиції, просто збанкрутують дрібні міста (великі плюс-мінус впораються), тому їм доведеться знову "стати на коліна" перед центральним бюджетом.
Ми пропонуємо поступовий перехід: 70х30, 50х50, 30х70, і тільки потім 100%. Тому що такий шок витримає не кожен місцевий бюджет.
Ось це два таких серйозних мінуси, які ми бачимо. Залежно від того, як врахують наші правки, ми наступного тижня будемо визначатися.
Наразі кінцевого рішення немає. Радикальна партія теж поки думає, чи підтримувати головний фінансовий документ країни наступного року.
Ми висунули ряд своїх умов, – розповідає нардеп Ігор Мосійчук. – Вони укладаються в наше розуміння подальшого розвитку економіки країни.
Ми наполягаємо на тому, що уряд і країна мають перейти від сировинної моделі економіки до промислової. Для цього пропонуємо прийняти ряд законопроектів: про кредитно-експортне бюро, про індустріальні парки, а також соціальні закони і ті, які будуть лобіювати вітчизняного виробника (зокрема збереження мораторію на вивезення лісу-кругляка і введення в подальшому заборон на експорт іншої сировини, яке можна переробляти в Україні).
Якщо всі наші ініціативи будуть враховані, то буде про що говорити. Але сьогодні ми бачимо, що це бюджет проїдання. Думаю, він буде прийнятий, як то кажуть, "під ялинку" – перед Новим роком.
Є ж ряд супутніх питань. Наприклад, закон про спецконфіскації. Ми його підтримуємо. Він важливий для того, щоб наповнити оборонний бюджет. Це кошти, які реально вже заарештовані. Але голосів немає, тому що лобістські групи Януковича, Арбузова, Курченко і всіх інших просто не дають можливості проголосувати.
Опозиційний блок не збирається голосувати за бюджет за цілою низкою причин, запевняє народний депутат Микола Скорик: – "Він не відображає питання соціального захисту і стимулювання економіки. Ми вважаємо, що бюджет дуже шкідливий. Наші пропозиції взагалі не прийняті. Причому відмова навіть нічим не аргументована.
За всі два роки нашої роботи коаліція жодного разу не підтримувала те, що ми пропонували. Тільки тому, що це була наша ініціатива. Навіть з тих питань, з якими в кулуарах погоджуються, все одно не голосують.
Багато говорять про підвищення мінімальної заробітної плати. Звичайно, це потрібно робити. Але не так, як пропонує уряд. Це повинно відбуватися на основі оптимізації економіки.
По-перше, необхідно не підвищувати до 3200 гривень, а вище – хоча б до 4500, щоб компенсувати людям зростання інфляції. Пенсію також треба піднімати хоча б до 2500.
По-друге, ми пропонували разом з підвищенням заробітної плати цілий комплекс законів, який умовно називали "нова індустріалізація", наприклад, щодо стимулювання основних галузей економіки, щодо мораторію на перевірку малого бізнесу.
Тільки прийнявши їх, можна говорити про нормальну роботу економіки. А так спроба уряду знайти гроші на зарплати з самих же заробітних плат нагадує ситуацію, коли Барон Мюнхгаузен намагався витягти себе з болота за волосся.
А в цілому можу сказати, що наш комітет (з питань бюджету) управляє керівництвом, тому тут все, що коаліція запропонує, пройде.
Думаю, в залі теж. "Народний фронт" своїми попередженнями блефує, бо будь-які натяки на розвал коаліції – це дострокові вибори. А для них це, образно кажучи, "могила".
Цей шантаж дутий. Тому все, що планує уряд, вони візьмуть з урахуванням голосів тих груп, які традиційно в обмін на різні преференції підтримують рішення коаліції.
