У Дніпрі 27 жовтня попрощалися із 91-річною Людмилою Твердохліб, яка більш відома, зокрема серед військових, як «Бабуся Лю». Жінка померла після інсульту 24 жовтня. Останні роки свого життя вона присвятила допомозі українським військовослужбовцям, які захищають Україну в протистоянні російським гібридним силам на Сході.

Про це повідомляє Укрінформ.

У 2014 році вона однією із перших взялася допомагати пораненим у госпіталі імені Мечникова – возила гарячі обіди та продукти.

Зазначається, що Людмила Григорівна Твердохліб застала Голодомор і Другу світову війну, і тому вважала, що потрібно допомагати тим, хто оберігає мир. За її словами, її дід був кобзарем, спадкоємцем козаків, він розповідав їй про героїчне минуле української нації та її героїв.

Влітку і навесні бабуся Лю самостійно вирощувала квіти в саду і овочі на своєму городі. А потім продавала їх в центрі міста. Виручені гроші передавала до шпиталю на лікування бійців і потреби армії. Збирала гроші і продавала сувенірну продукцію, оголошуючи всім бажаючим, що просить “не для себе, а для синочків”, як ласкаво вона називала усіх бійців.

Людмила Григорівна всі останні роки свого життя присвятила допомозі українським воїнам, які захищають кордони нашої країни.

У 2014-му вона однією з перших взялася допомагати пораненим в госпіталі Мечникова, возила гарячі обіди і продукти.

“Одна мрія залишилася у неї невиконаною – вона так і не встигла з’їздити на фронт“, – розповів Сергій Сердюк.

Аби купити харчі для бійців, самотня літня жінка витрачала свою пенсію, продавала на вулицях міста квіти, а то й просто просила кошти в перехожих.

На території лікарні ім. Мечникова військовий капелан отець Дмитро Поворотний провів церемонію відспівування.
Попрощатися з бабусею Лю прийшли волонтери і патріоти України.

«Це була стійка жінка, вона не давала себе жаліти. На себе вона майже нічого не витрачала – тільки на їжу. Кілограмами, ящиками купувала яблука, ковбасу для бійців. У гаманці у неї лишилась купа чеків…», – розповіла Ганна Счасна.

Жінку поховали на цвинтарі у передмісті Дніпра, пізніше на могилі жінки волонтери хочуть встановити пам’ятник.

У соцмережі користувачі засмутилися звісткою про смерть жінки.

  • Я її знала, вона на проспекті Поля квіти продавала, і я завжди давала їй грошей просто так, бо знала що вона всеодно віднесе більшу частину або на вокзал, або в шпиталь. Плачу. Нехай покоїться з миром…
  • Велике серце мала бабуся Лю. Колись і мій син зустрічав її на вокзалі у Дніпрі. Розтирала руки моєму синові, бо побачила, що змерз.
  • У неї в гаманці купа чеків. В усіх приблизно однакові продукти: ковбаси, яблука інші смаколики, які вона ніколи не їла, а відносила у шпиталь до хлопців…
  • Так, її знали усі волонтери зі шпиталю, і з Мечки, залізничий і авто вокзали… Вона була неймовірною! Дякую, що була в нашому житті! Спочивай з миром, Українка!
  • Добра була жінка. Маленька, але з величезним серцем, все, що заробляла, несла бійцям. Нехай їй буде м’яко та тепло на небі.