Голові Державної прикордонної служби України п. Литвину М.М., начальнику управління внутрішньої безпеки Адміністрації ДПСУ п. Слюсарєву В.О., начальнику Західного регіонального управління ДПСУ п. Андрусіку І.Я., прокурору Львівської області п. Гошовському М.І., прокуратура Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, – СКАРГА ЖУРНАЛІСТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ щодо злочинних дій працівників ВВБ Західного регіонального управління прикордонної служби та Мостиського прикордонного загону… 08.04.2014 р. у зв’язку з проведенням офіційних юридично-журналістських розслідувань нами було направлено журналістський запит у Військову прокуратуру Західного регіону України та Військову прокуратуру Львівської області з приводу:

1. Викрадення на території Чехії автомобіля «Ленд Ровер», вартістю майже 200 тисяч євро, з перебитими номерами кузова, який в ніч з 15-го на 16-е березня 2014 року намагався незаконно перетнути польсько-український кордон та був виявлений польськими прикордонниками і згодом затриманий на українській території.

2. Затримання 04.04.2014 р. польськими прикордонниками на митному переході Шегині-Медика вантажівки, котра прямувала з України через українсько-польський кордон, під час огляду якої було виявлено 150 кілограмів розфасованого героїну, котрий, за словами польських «стражів ґранічних», оцінюється на чорному ринку майже у 30 мільярдів злотих.

У запиті ставились, зокрема, запитання: чи вжито достатні заходи щодо розкриття зазначених злочинів з метою притягнення до відповідальності їх винуватців (належним чином допитано затриманих, свідків, проаналізовано протоколи допиту, відео з камер відеоспостереження, пред’явлено обґрунтовану підозру, здійснено інші слідчі дії тощо). Зокрема чи допитано у справі викрадення «Ленд Ровера»: Бучковського Тараса, 23.09.1972 року народження, котрий перебував за кермом викраденого «Ленд Ровера»; його співучасника Горбачова Петра Петровича, 07.03.1971 року народження, колишнього військовослужбовця української прикордонної служби, відомого у м. Мостиська та в інших пунктах перетину українсько-польського кордону Львівської області, як особу, котра займається широкою контрабандною діяльністю; мешканця Мостиськ – Охондушкевича Андрія, також ймовірного фігуранта у даній справі; прапорщика Юрія Лозинського, котрий, використовуючи своє посадове становище, зобов’язав новопризначену на сержантську посаду підлеглу п. Піскову С. оформити зазначені документи без перевірки самого автомобіля. А також чи взято до уваги органами прокуратури, що зазначений гр-н Горбачов П.П. та прапорщик прикордонної служби Лозинський Ю., – колишні співслуживці.

У відповідь Львівською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону відкрито кримінальні провадження: № 42014140410000011 від 24.03.2014 р. за фактом можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону 12.03.2014 р. та внесення ними завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу що стосується перетину кордону автомобілем марки «Ленд Ровер» з р.н. АА0001СО, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України; а також № 42014140410000024 від 29.04.2014 за фактом можливого недбалого ставлення до військової служби військовослужбовців відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону 04.04.2014 р., внаслідок чого через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» у напрямку Республіки Польща вантажним автомобілем «Сканія» під керуванням громадянина Туреччини контрабандно переміщено 150 кг наркотичних засобів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.

Нами також ставилось і продовжує бути актуальним питання до низки правоохороних органів, – для кого саме був викрадений вищезазначений автомобіль «ЛендРовер» у Чехії, наново перебитий номер кузова і привілейовані київські номерні знаки держреєстрації якого співпадають з техпаспортом громадянина України-киянина, чиє авто, аналогічної марки і кольору, зафіксоване спочатку під Києвом у Межигір’ї, згодом згоріло у столиці України під час недавніх революційних подій? Закономірно виникло й інше питання, – хто відповідальний за попередження подібних злочинів під час перетину українського польського кордону?

Відтак, в ході подальших юридично-журналістських розслідувань ми дізнались, що працівники ВВБ Західного регіонального управління прикордонної служби підполковник Гронський Сергій (він же колишній працівник ВВБ прикордонної служби Одеського порту) та ВВБ Мостиського прикордонного загону Левицький Максим Валерійович і його підлеглий Дацюк Олександр Олегович (їздить на автомобілі Шкода-Тур, чорного кольору, з підозріло затертими передніми номерними автомобільними знаками) не лише не запобігають умисним злочинним проявам на кордоні, але ще й наживаються на злочинній діяльності організованих злочинних груп. Нами було опитано ряд офіцерів, сержантів і прапорщиків прикордонної служби Західного регіонального управління ДПСУ. Усі їхні свідчення збігаються, не суперечачи одне одному, і тому є переконливим аргументом для наших подальших висновків, відображених у матеріалах на нашому офіційному сайті, адреса якого зазначена на цьому бланку (це статті під назвами «Внутрішня небезпека Мостиського прикордонного загону паразитує», «Для кого налагоджена прикордонна злочинна схема викрадає авто у Чехії?» та «Хто не дає прикордонній службі нормально жити…» та ін.). Наші намагання поспілкуватись із згаданими працівниками ВВБ під будь-яким приводом не дали жодного результату.

Приводом до розповсюдження різноманітних матеріалів у ЗМІ і написання подібних скарг послужило, проте, не стільки категоричне небажання працівників ВВБ спілкуватись з нами, скільки неприховані розповіді старших офіцерів про їхню «службову» діяльність (як колишній працівник ОВС Львівського обласного управління міліції я ще не бачив настільки негативного ставлення до працівників ВВБ у своїй колишній структурі). Отже, дехто з керівництва Мостиського прикордонного загону жалівся на те, що Дацюк О.О. і Левицький М.В., під прикриттям, патронуванням і за вказівкою Гронського С., вимагають від них «ті ж відсотки грошей, що були і за часів Юльки, коли прикордонники з Шегинь на контрабанді будинки будували» за здійснення різних злочинів під час перетину кордону. Далі розповіли про те, що зазначені працівники ВВБ самі ж організовують переправлення крадених за кордоном автомобілів, наркотичних речовин тощо. Декого з керівництва це, очевидно, влаштовує, але відсотки занадто великі. Ще в розмові йшлося про те, що працівників ВВБ хотіли побити за їхню нахабність, але вирішили, що це занадто ризиковано, тому «краще буде, якщо їх поб’ють ті, хто повернуться зі сходу, і з яких спросу не буде».

У відповідь на наші публікації один з начальників застави прикордонної служби Мостиського прикордонного загону, можливо п. Яблонський І., у телефонній розмові повідомив мене, що особу, котра надавала мені інформацію про злочинні дії вищезгаданих працівників ВВБ цими ж працівниками ВВБ викрито через прослуховування моїх телефонних розмов, засобів зв’язку мого Інформаційного агентства (юридичної особи) (чим могли бути порушені мої права на здійснення незалежних юридично-журналістських розслідувань (ст. 31, 32, 34 Конституції України, ст. 171 КК України)).

Зважаючи на повідомлення офіційної державної особи, можливо – п. Яблонського І., просимо повідомити нам: чи отримали, і на яких підставах, вищезгадані працівники ВВБ дозвіл суду та погодження прокуратури на таке прослуховування телефонних розмов у відповідь на здійснення нами незалежних юридично-журналістських розслідувань?

Зазначених у цій скарзі керівників просимо вжити відповідних заходів щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної та інших видів відповідальності.

Дана інформація доповнюватиметься після опитування окремих державних посадових (у т.ч. іноземних) та підозрюваних осіб й доводитиметься нами до відома інших компетентних органів.

Джерело: Стоп Откат